ВПЛИВ IRCAM НА РОЗВИТОК МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ XX-XXI СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета дослідження – окреслити вплив Інституту дослідження та координації акустики/музики (IRCAM) на розвиток музичної культури XX-XXI століть. Методологія дослідження включає використання аналітичного методу задля виокремлення ролі та значення IRCAM. Метод синтезу дозволяє виділити домінантні риси, що характеризують специфіку електроакустичних творів. Застосування методології культурології необхідне для визначення зв’язків між різними сферами музичної діяльності та ролі технологічного рівня на формування певних напрямків та технік композиції. Наукова новизна полягає у визначення ролі Інституту дослідження та коорди- нації акустики/музики (IRCAM) у сучасній музичній культурі та виокремленні внеску Алли Загайкевич у просу- ванні методик, вивчених у французькій інституції, у вітчизняній композиторській школі. Висновки. Відкриття IRCAM стало значною подією в музичному житті. Дана інституція допомагає впроваджувати музичним діячам системну діяльність, що пов’язана з опануванням нових технік композиції, дослідженням акустичних якостей звуку, впровадженням інновацій у творчій процес тощо. Потенціал та прогресивний характер IRCAM розвинувся завдяки керівництву провідного композитора, диригента та теоретика П’єра Булеза. Можна засвідчити, що завдяки можливостям вивчення новацій, що впроваджувались у Інституті дослідження та координації акусти- ки/музики відбувся якісний стрибок у розвитку й вітчизняної музичної культури. Творчість української мисткині Алли Загайкевич, яка пов’язана зі створенням електроакустичних композицій, стала можливою завдяки навчан- ню у IRCAM. Набутий досвід композитор впроваджує також у педагогічну діяльність, що підтверджується сучасною композиторською практикою її учнів. Написання електроакустичних творів є таким, що має перспек- тивний характер, а їх дослідження може стати темою наступних розвідок.