ПРОСВІТНИЦЬКА ТА ДИРИГЕНТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ О. С. ТИМОШЕНКА (З ДОСВІДУ РОБОТИ ЗАСЛУЖЕНОЇ ХОРОВОЇ КАПЕЛИ УКРАЇНИ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЗАЛІЗНИЦІ)

Анотація

У публікації розглянуто феномен Тимошенка Олега Семеновича, який наполегливо працював над піднесенням музично – хорового життя України не тільки у сфері підготовки професійних музичних кадрів, а й у роботі з аматорським хоровим колективом, а саме із Заслуженою хоровою капелою УРСР Південно-Західної залізниці, яка активно популяризувала українську хорову літературу. О.С Тимошенко вдалося вивести аматорське хорове виконавство на нові обрії. Проаналізована література не дає повного розуміння потужної постаті митця. Окре- му частку інформації про його життєтворчість 1970-1990 р. дізнаємося з тогочасної періодики. На самому початку ХХІ століття з’являються перші роботи про нього, як ректора, який багато років очолював Київську державну консерваторію, а згодом – Національну музичну академію України ім. П. І. Чайковського. Знайдено публікації, які фрагментарно висвітлюють життєпис і творчий шлях хормейстера. Втім, ці наукові матеріали не охоплюють цілісно концертну, просвітницьку, диригентську і громадську діяльність поза увагою науковців залишаються питання присвячені творчій та педагогічній діяльності Олега Семеновича Тимошенка. Мета дослідження полягає у висвітленні творчої постаті та культурно-просвітницької практики визначно- го діяча українського хорового мистецтва, диригента, хормейсткра, педагога Олега Тимошенка. Завдання дослідження:
1) висвітлити еволюцію аматорських співочих товариств, які створили сприятливий ґрунт на якому формувалося професійне музичне мистецтво;
2) розглянути диригентсько-хорову діяльності Олега Семеновича Тимошенка;
3) розкрити феномен обдарованої особистості Тимошенка О., якому вдалося вивести аматорське хорове виконавство на нові обрії;
4) проаналізувати творчий метод роботи з хористами, властивий О.С. Тимошенкові. Висвітлено функції диригентів музичних товариств, які не вичерпувалися тільки забезпеченням належного мистецького рівня та представленням оригінальної виконавської інтерпретації. Вони включали заснування нових музичних колективів, проведенням різноманітних мистецьких заходів, сприяння формуванню освітніх осередків при аматорських колективах. Диригенти виступали в розмаїтих іпостасях: художніх керівників, голів і членів правління тощо. Синтез різних сфер діяльності Тимошенка О.С. створив міцне підґрунтя для розвитку і наслідування традицій музичного мистецтва в хоровій капелі, якою він керував з 1975-1985р. О.С Тимошенко – надзвичайно обдарована особистість, якій вдалося вивести аматорське хорове виконавство на нові обрії. Це активна концертна практика, запрошення колектива на різноманітні імпрези, що влаштовувалися по всьому Радянському Союзу та за кордоном. Своєю невтомною працею, талантом, педагогічними й організаторськими здібностями митець приклав багато зусиль, відгукуючись на потреби українського суспільства та рідної країни усвідомлюючи попит у художньо-концертному та дидактичному матеріалі, розуміючи його значення для музичного навчання й виховання. Обґрунтовано унікальність Митця, що полягає у процесі індивідуальної творчої, педагогічної і громадянської самореалізації. З’ясовано, що Олег Семенович був особистістю, яка поєднувала глибокі теоретичні знання, диригентську практику та творчий запал для виховання молодого покоління у національному дусі.
Висновки. До історії української культури Олег Семенович увійшов як ректор КДК ім. Чайковського – творчий ініціатор та мистецький керівник хорових і оперних ансамблів, диригент, педагог, музикознавець. Це була особистість, яка поєднувала глибокі теоретичні знання, диригентську практику та творчий запал для виховання молодо- го покоління у національному дусі. Диригентська та педагогічна практика майстра тісно переплетені та доповнювали одна одну. Саме такі митці на українсько-культурному полі вносять посильну лепту в піднесення духу культури українців, плекають традиції вокально-хорового мистецтва, підіймають його на новий, вищий щабель.