ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ЦЕРКОВНОЇ МУЗИКИ РИМО-КАТОЛИКІВ У ГАЛИЧИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2022-3-1

Ключові слова:

Римо-католицтво, Галичина, єпископи, церковна музика, товариство, органна школа, хорове виконання, навчальнопрактична література.

Анотація

Розглянуто історичні та соціокультурні умови культивування римо-католицької музики у духовному середовищі кінця ХІХ – початку ХХ століття. Вказано, що у зазначений період по всій Європі відбувалось відродження римо-католицької церковної музики в цециліянських традиціях, презентованих та популяризованих в Галичині передусім через освіту та видавничу справу. Узагальнено передумови оновлення римо-католицького обряду та його музичної складової частини. Виявлено, що римо-католицьке духовенство під патронатом єпископів ініціювало забезпечення безперервної богослужбової освіти, а поряд з нею і виконавської практики. Зазначено діяльність провідних товариств у Львівській, Краківській, Тарнівській та Перемишльській єпархіях, у костелах та катедрах яких здійснювалась виконавська практика римо-католицької музики. Зазначено, що після відновлення незалежності Польщі 1918 року Римо-Католицька Церква (РКЦ) у Галичині змінила поділ на Віленську, Львівську (входили Перемишльська, Луцька і Тарнівська єпархії), Варшавську, Гнезненську і Познанську та Краківську митрополії. Новим для літургійного музикознавства стало знайомство із навчальними закладами, зокрема музичною бурсою при костелі св. Анни, державною школою органістів, органною школою при «Товаристві музичному» у Кракові, органною школою у Львові, школою для органістів та школою органістів при «Товаристві св. Войцеха» у Тарнові, школою органістів у Перемишлі. Зазначено імена та прізвища раніше невідомих музикантів та диригентів, які вплинули на розвій римо-католицької музики цілого краю. Також подано критичні замітки щодо виконавського рівня хорів у костелах та катедрах. Зафіксовано зміни, які проводили для покращення хорового звучання голосів, правового становища органістів тощо. Розглянуто навчально-практичну літературу та теоретичні праці, які були реалізовані в Галичині кінця ХІХ – початку ХХ століть. Підкреслено, що низка оновлень суттєво вплинула на музичне оформлення богослужінь римо-католицького обряду.

Посилання

Бистрицька Елла. Особливості переслідувань католицької церкви радянською владою у 1917–1923 рр. в контексті міжнародних відносин. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Історія / за заг. ред. проф. І.С. Зуляка. Тернопіль : В-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. Вип. 3. С. 190–194.

Валіхновська З.О. Музично-церковна освіта Галичини австрійської доби (1772–1918) : автореф. дис. … канд. Мистецтвознав : 26.00.01 Теорія та історія культури. Львів : Львів. нац. муз. акад. ім. М.В. Лисенка. 2009. 15 с.

Грабовська О. Спільні ознаки духовного відродження: Церква і розвиток музично-виконавської культури Львова кінця ХХ – початку ХХІ століття. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного універси- тету ім. В. Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. Тернопіль, 2005 № 1 [19]. С. 67–74.

Зосім О. Греко-католицькі духовні пісні у сучасному українському римо-католицькому репертуарі. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. Київ : Міленіум, 2006. Вип. 10. С. 11–19, 28.

Зосім О. Духовна пісенність і сучасна богослужбова музика Римо-католицької Церкви України і Росії: національне і конфесійне. Мистецтвознавчі записки: зб. наук. праць. Київ : Міленіум, 2011. Вип. 19. С. 233–240.

Кияновська Л. Галицька музична культура ХІХ–ХХ ст. : навч. посібник. Чернівці : Книги–ХХІ, 2007. 424 с.

Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики (Серія: Історія української музики. Вип. 1. Дослідження). Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 1995. 128 с.

Мануляк О. Сакральна творчість львівських композиторів кінця XXпоч. XXI ст. у контексті провідних тенденцій розвитку сучасної української релігійної музики : автореф. дис. … канд. мист. Львів : ЛНМА, 2009. 20 с.

Пархоменко Л. Національне духовне відродження та українська церковна музика першої чверті ХХ ст. Український церковно-визвольний рух і утворення української автокефальної православної церкви : матеріали наукової конференції 12 жовтня 1996 р. Київ : Логос, 1997. С. 140–147.

Пахолків С. Українська інтеліґенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації / пер. з нім. Христина Николин. Львів : ЛА «Піраміда», 2014. 612 с.

Чорній П. Ставлення жителів Галичини міжвоєнного періоду (1919–1939 рр.) до твореного ними поліетнічного та мультикультурного простору. Польські студії: V конкурс ім. Єжи Ґедройця. 2012. Випуск (Часопис «Дух і Літера» № 25) № 5. С. 60–79. 12. Ясіновський Ю. Церковно-співочі ініціятиви Василіянських монастирів Roczniki humanistyczne. Lublin, 2019. Tom LXVII, zeszyt 12. С. 27–38.

Akta lużne, organaści 1900-1907. Archiwum Kurii Metropolitanej Częstochowskiej w Częstochowie. Nr. 171.

Cybulski S. Słów kilka o śpiewie kościelnym w Krakowie. Śpiew kościelny. Warszawa, 1897. Nr. 12. S. 282.

Ks. Robert Turała Cecyliański ruch odnowy muzyki kościelnej na ziemiach polskich do 1939 roku. Kraków : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Papieskiego Jana Pawła II w Krakowie. 2010. 471 c.

Mizgalski G. Mirecki Franciszek. Podręczna encyklopedia muzyki kościelnej. Red. G. Mizgalski. Poznań. 1958. S. 304.

Mizgalski G. Dec Walenty. Podręczna encyklopedia muzyki kościelnej. Red. G.Mizgalski. Poznań. 1958. S. 116.

Nitecki P. Biskupi Kościoła w Polsce. Slownik biograficzny. Warszawa. 1992. S. 212.

Przybylski T. Twórczość organowa Stefana Surzyńskiego (1855–1919). Organy i muzyka organowa XI. Red. J. Krassowski. Gdańsk. 2000. S. 326–335.

Sprawozdanie dyecezalnej szkoły organistów za r. 1901–1902. Currenda XII. Tarnów, 1902. S. 82–83.

Turzyński L. Sprawozdanie zarządu szkoły organistów za rok 1912/1913. Kronika Diecezji Prszemyskiej. Przemyśl. XIII (1913), z. 12. S. 343.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-08-29

Як цитувати

ГУРАЛЬНА, С. (2022). ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ЦЕРКОВНОЇ МУЗИКИ РИМО-КАТОЛИКІВ У ГАЛИЧИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ. Fine Art and Culture Studies, (3), 3–12. https://doi.org/10.32782/facs-2022-3-1

Номер

Розділ

Статті