ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИЙ КУРС ЄГИПТУ НА ПОЧАТКУ 50-Х РР. XX СТОЛІТТЯ

Анотація

Стаття присвячено актуальній проблемі розгляду в комплексі зовнішньополітичного курсу Єгипту після зміни влади. На основі різноманітних джерел з’ясовуються фактори впливу на прийнятті зміни, умови становлення і розвитку регіональної політики Єгипту, в першу чергу щодо ізраїльтян. Визначенню суть зовнішньої політики президента Єгипту, спрямованості, теоретичні засади та основні доктрин, а також висвітлено основні механізми реалізації нового зовнішньополітичного курсу в історичній ретроспективі. Цей процес розглянуто в умовах постійних трансформацій як в самому Єгипті, так на Близькому Сході загалом, а також у контексті трансформацій у світовій системі в цілому. З’ясовано характер та природу змін у сприйнятті імперативів близькосхідної політики в Єгипті, як під впливом внутрішньо регіональних чинників – змін у вибудові стратегії розвитку єгипетського суспільства, так і під впливом зовнішніх чинників. Досліджено ступінь залежності основних прерогатив єгипетської політики щодо свого оточення від контексту та еволюції позарегіональних інтересів на Близькому Сході, зокрема радянських. Обґрунтовується висновок, що після антимонархічного перевороту у Єгипті зовнішньополітичний курс кардинально змінився, що призвело до наростання нового витка військових конфліктів на Близькому Сході, а новий єгипетський лідер Г. А. Насер мав на меті одне – стати регіональним гегемоном, знищивши Державу Ізраїль.