ТРАЄКТОРІЯ ЗМІН ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ СУЧАСНОСТІ (КЕЙС УКРАЇНИ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-9385/2024-4-7Ключові слова:
конфлікт, політичний конфлікт, міждержавний конфлікт, універсальні тенденції, безпека, траєкторія змінАнотація
Стаття присвячена дослідженню політичних конфліктів сучасності, аналізу їх різноманіття, умов та причин виникнення. Авторами розглянуто теоретичну базу дослідження, виділено різновиди та специфіку сучасних конфліктів. Зазначено, що сучасна глобалізація практично унеможливила фактор відособленості окремих держав у вирішенні світових протиріч. Множинність причин сучасних конфліктів призводить до збільшення кількості зацікавлених сторін, котрі, переслідуючи власні інтереси, можуть здійснювати неформальну підтримку одній зі сторін конфлікту, що фактично призводить до потенційного збільшення суб’єктів конфлікту. Авторами підкреслюється, що досягнення повного консенсусу у питаннях вирішення конфліктів є достатньо проблематичним у сучасному світі, зазвичай спостерігається перехід від одного стану в інший, змінення форми, характеру, різновиду, суб’єктного складу, цілей та пріоритетів. У зв’язку з чим рівень світової напруженості не згасає, а переводить політичну систему у стан перманентної турбулентності. Увага звернута на той факт, що наявність конфлікту притаманна практично кожній державі, проте не кожен з них перебуває в активній фазі. Значна увага у дослідженні приділяється моніторингу рівня насильницьких конфліктів по всьому світу. На основі даних ACLED Conflict Index авторами розглянуто 50 місць з найбільш напруженими конфліктами, які розрізняються за інтенсивністю, частотою і формою, а їх рівень характеризується як «екстремальний», «високий» і «турбулентний». Окрема увага авторами приділена воєнно-політичному конфлікту в Україні. Простежена динаміка позицій України у рейтингу рівня насильницьких конфліктів по всьому світу за останній рік. З’ясовано, що траєкторія змін воєнно-політичного конфлікту в Україні за останній рік демонструє погіршення ситуації. А тимчасовий успіх зумовлений стагнацією конфлікту та переходом його на стадію виснаження, а також триваючим зростанням загострення конфліктів в інших державах.
Посилання
Settlement, Resolution, Management, and Transformation: An Explanation of Terms. Beyond Intractability. URL: https://www.beyondintractability.org-/essay/meaning-resolution (дата звернення: 10.10.2024).
Wolff S. Conflict Management in Divided Societies: Theories and Practice. Taylor & Francis Group, 2013. 300 p.
Campbell P. J., MacKinnon A., Stevens C. R. Introduction to Global Studies. John Wiley & Sons Incorporated, 2011. 440 p.
O’Hanlon М. Coming Conflicts: Interstate War in the New Millennium. Harvard International Review. 2001. № 23. P. 42–46.
Mosca G. Elementi di Scienza Politica. 2nd ed. Torino : Fratelli Bocca, 1923. 514 p.
Oppenheimer F. Soziologische Streifzüge. Gesammelte Reden und Aufsätze. Zweiter Band. München, 1927. S. 159–187.
Global Conflict Trends. Center for Systemic Peace. URL: http://www.systemicpeace.org/conflicttrends.html (дата звернення: 24.02.2020)
Conflict Transformation: A Multi-Dimensional Task. Berghof Foundation. URL: https://berghof-foundation.org/library/conflict-transformation-a-multi-dimensional-task (дата звернення: 13.10.2024).
Примуш М. В. Конфліктологія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ : ВД Професіонал, 2006. 288 с.
Лисенко Ю.В., Манелюк Ю.М. Політичний конфлікт і політична криза держави як чинники політичної трансформації. Науковий журнал «ПОЛІТИКУС». 2022. № 6. С. 18–23.
Johan Galtung’s Conflict Transformation Theory for Peaceful World: Top and Ceiling of Traditional Peacemaking. TRANSCEND Media Service. URL: https://www.transcend.org/tms/2016/08/johan-galtungs-conflict-transforma-tion-theory-for-peaceful-world-top-and-ceiling-of-traditional-peacemaking/ (дата звернення: 10.10.2024).
Перепелиця Г. М. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи. Київ : Стилос, 2003. 254 с.
Білецька Ю. В. Стадії розвитку політичних конфліктів. Політична наука. Контури міждисциплінарного перетину : IV національний конвент МАСПН (Україна) 20–21 березня 2014 р. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2014. С. 151–153.
Завгородня Ю. В. Форми впливу на політичний конфлікт: теоретичний аналіз. Актуальні проблеми політики. 2020. № 65. С. 12–17. DOI: https://doi.org/10.32837/app.v0i65.300.
Dunn D. J. From Power Politics to Conflict Resolution: The Work of John W. Burton. Palgrave Macmillan, 2004. 190 p.
Лавриненко Г. А. Конструктивне розв’язання конфліктів: форми, стратегії і способи вирішення. Політичне життя. 2023. № 1. С. 15–23. DOI: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2023.1.2.
Conflict Index Results: July 2024 – ACLED. ACLED. URL: https://acleddata.com/conflict-index/index-july-2024/ (дата звернення: 12.10.2024).
ACLED Conflict Index – ACLED. ACLED. URL: https://acleddata.com/-conflict-index/ (дата звернення: 12.10.2024).
Conflict Index Results: January 2024 – ACLED. ACLED. URL: https://acleddata.com/conflict-index/index-january-2024/ (дата звернення: 12.10.2024).
ACLED Conflict Index | July 2023. ACLED. URL: https://acleddata.-com/conflict-index/index-july-2023/ (дата звернення: 12.10.2024).