СУЧАСНА РОЛЬ ПРЕДСТАВНИКІВ ЦИВІЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА У СИСТЕМІ ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

Анотація

Статтю присвячено дослідженню формування та розвитку в Україні системи цивільно-військового співробітництва (ЦВС) у сучасних історичних умовах, його місця і ролі у системі національної безпеки, особливостей завдань і функцій національної системи ЦВС. Проаналізовано історичні передумови створення, становлення та розвитку цивільно-військового співробітництва у Збройних силах України, мету та функції підрозділів ЦВС під час проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил у районах відсічі збройної агресії проти нашої держави, у ході відбиття збройної агресії РФ проти України в умовах правового режиму воєнного стану. Охарактеризовано нові завдання підрозділам цивільно-військового співробітництва військових формувань, які проявилися в сучасних умовах та спрогнозовано виклики, що постануть перед системою ЦВС у період відновлення країни. Доведено, що існуюче нормативно-правове та організаційне забезпечення процесів цивільно-військової взаємодії створює переважне спрямування для реалізації військового складника цивільно-військового співробітництва. Натомість збереження життя, захист цивільного населення, інфраструктури для міжнародної спільноти є ключовим елементом у ході ведення бойових дій, збройних конфліктів. Для підвищення ефективності функціонування системи цивільно-військового співробітництва як у питаннях вирішення завдань військової операції, так і підтримки цивільного середовища запропоновано залучити до таких процесів на системній основі представників цивільного середовища. Зокрема, доцільним убачається передбачити при військових, військово-цивільних адміністраціях у відповідних кризових регіонах штатні посади співробітників із питань цивільно-військового співробітництва, а також ширше використовувати ініціативу та відданість у таких питаннях представників волонтерських та інших недержавних структур.