ПРОФІЛАКТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ДЕПРИВАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

  • Ольга КРАСНИЦЬКА Національний університет оборони України імені Івана Черняховського http://orcid.org/0000-0002-0417-3318

DOI:

https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.8

Ключові слова:

профілактика, стратегії та моделі профілактики, соціальна депривація, соціальна самодепривація, соціальні потреби, соціальні контакти, соціальне середовище

Анотація

Приналежність до певної соціальної групи, прийняття нею, ідентифікація з її членами, потреба у спілкуванні та любові, самореалізація у соціальному середовищі є базовими соціальними потребами особистості, обмеження або позбавлення яких породжує соціальну депривацію. Статтю присвячено теоретичному дослідженню проблеми профілактики соціальної депривації особистос- ті. Доведено, що в сучасному суспільстві та соціальних умовах її може переживати будь-яка людина. Соціальну депривацію розглянуто з боку обмеження соціальних потреб та соціальних контактів чи обмеження можливос- тей для їх задоволення, ізоляції або самоізоляції, порушення соціальних норм, прийнятих у суспільстві чи в пев- ному соціальному середовищі, обмеження можливостей для повноцінної соціалізації особистості, тривалого (короткотривалого) повного або часткового позбавлення людини соціальних потреб. Виокремлено джерела соціальної депривації. Охарактеризовано явище соціальної самодепривації. Підтвер- джено їхній негативний вплив на саму особистість, що породжує видозміну її характеристик, поведінку людини, розвиток особистості. Профілактику соціальної депривації визначено як комплекс соціальних і психолого-педагогічних заходів, спря- мованих на задоволення соціальних потреб людини, розширення кола її соціальних контактів, повноцінну соці- алізацію особистості в певному соціальному середовищі, а також попередження порушення соціальних норм, формування позитивних соціальних якостей і цінностей. Окреслено зміст первинної та вторинної профілактики соціальної депривації особистості, описано її стратегії й моделі. У межах стратегії запобігання та подолання проаналізовано моделі поширення фактичних знань, формуван- ня здорового способу життя, навчання позитивної поведінки, соціального впливу, стримування, ствердження моральних принципів. У межах стратегії нормалізації охарактеризовано зміст моделей контрольованого впливу й зменшення шкоди.

Посилання

Бровко О., Яцюк М. Соціальна депривація як детермінанта і наслідок процесів реформування. Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 30–31 травня 2019 р. Харків, 2019. С. 297–298. URL: http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/21656/1/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%BE%20%D0%9E.%20%D0%92.%20%D1%82%D0%B5%D0%B7%D0%B8%202019.pdf.

Гошовський Я.О. Психологічні особливості агресивності депривованих підлітків. Психологія: теорія і практика. 2018. Вип. 2(2). С. 50–58. URL: https://doi.org/10.31339/2617-9598-2018-2(2)-50-58.

Джерела інформації, медіаграмотність і російська пропаганда: результати всеукраїнського опитування громадської думки : аналітичний звіт (березень 2019). Київ : ГО «Детектор медіа», 2019. 78 с. URL: https://detector.media/doc/images/news/archive/2016/164308/DM-KMIS_Report_05_2019_web.pdf.

Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / за заг. ред. І.Д. Звєрєвої ; 2-е вид. Київ ; Сімферополь : Універсум, 2013. 536 с.

Кононова М.М., Слюняєва Н.А. Проблема депривації і самодепривації в контексті функціональних взаємозв’язків «Я» суб’єкта з його психологічними захистами. Психологія і особистість. 2016. № 2(10). Ч. 2. С. 166–174. URL: http://oaji.net/articles/2016/1815-1472642373.pdf.

Красницька О.В. Профілактика сімейної депривації вихованців інтернатних закладів спортивного профілю : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.05. Київ, 2015. 20 с.

Максименко Е.Г. Модель самодепривации как социально-психологического явления. Проблеми сучасної психології. 2015. Вип. 27. С. 304–318. URL: http://jna.bio.gov.ua/index.php/2227-6246/article/view/158644/157967.

Соціальна педагогіка : навчальний посібник / за ред. О.В. Безпалько. Київ : Академвидав, 2013. 312 с.

Терлецька Ю.М. Вплив соціальної та економічної депривації науково-педагогічних працівників на їх професійну діяльність : дис. … канд. психол. наук : 19.00.07. Івано-Франківськ, 2014. 350 с.

Фромм Е. Втеча від свободи. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 286 с.

Фромм Е. Мати чи бути? Київ : Український письменник, 2010. 226 с.

Хміляр О.Ф. Фейк – інформаційний маркер та регулятор поведінкової активності особистості військовослужбовця. Вісник Національного університету оборони України. Питання психології. 2021. № 3(61). С. 123–133. URL: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2021-61-3-123-133.

Самодепривація психіки та дезадаптація суб’єкта : монографія / Т.С. Яценко та ін. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. 283 с.

Khmiliar O., Piankivska L., Krasnytska O., Cherevychnyi S. Transformational Influence of Fake Messages on the Behavioral Activity of an Individual: Psycholinguistic Aspect. Postmodern Openings. 2021. Vol. 12. № 2. Р. 133–148. URL: https://doi.org/10.18662/po/12.2/300.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-28

Як цитувати

КРАСНИЦЬКА, О. (2021). ПРОФІЛАКТИКА СОЦІАЛЬНОЇ ДЕПРИВАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ. Ввічливість. Humanitas, (3), 52–59. https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.8

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ