СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

Зростаюча нестабільність, стрес та травмуючі події, з якими зіштовхується українське суспільство, підкреслюють необхідність нових підходів до соціально-психологічної допомоги та реабілітації. Важливо розробити програми та ініціативи, спрямовані на підтримку та зцілення психологічних травм, а також на зміцнення психологічної стійкості та резилієнтності вразливих груп населення. У статті на основі теоретичного аналізу визначено особливості соціально-психологічної реабілітації особистості. Соціально-психологічна реабілітація передбачає комплекс заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для інтеграції людини у суспільство, відновлення її соціального статусу, здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності. Соціально-психологічна реабілітація особистості, яка переживає наслідки травматичних подій або потрапила в ситуацію підвищеного ризику, буде більш дієвою і короткотривалою за умови актуалізації її реабілітаційного потенціалу. Серед першочергових кроків на шляху актуалізації реабілітаційного потенціалу особистості – відновлення ресурсів життєздатності. Реабілітаційний потенціал включає різні складові, які охоплюють не лише фізичне, а й психологічне, соціальне та професійне відновлення людини. До основних складових реабілітаційного потенціалу відносяться: біомедичний (саногенетичний), психофізіологічний, особистісний, освітній, соціально-побутовий, професійний, соціальний, соціально-середовищний. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці комплексу діагностичниї методів та засад психологічної реабілітації і відновлення для людей, які в ході повномасштабної військової агресії та пов’язаних з нею травматичних подій зазнали погіршення психічного здоров’я.