ВПЛИВ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ГРОМАДИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/humanitas/2024.6.10Ключові слова:
волонтерство, соціальний капітал, довіра, соціальні зв’язки, громадянське суспільство, цифровізаціяАнотація
У статті досліджено, що Соціальний капітал, який складається із системи соціальних зв’язків, норм взаємодії та довіри, є необхідним ресурсом для згуртованості та сталого розвитку громадянського суспільства. Волонтерство сприяє формуванню горизонтальних зв’язків між рівноправними учасниками ініціатив, а також "мостових" зв’язків, які об’єднують різні соціальні групи. Це забезпечує ефективну комунікацію, співпрацю та довіру між членами громади, а також відкриває можливості для нових форм співробітництва, зокрема з міжнародними партнерами. У процесі волонтерської діяльності виникають соціальні зв’язки, які впливають на зміцнення згуртованості як всередині локальних спільнот, так і між ними, сприяючи створенню стійких соціальних мереж. Вплив волонтерства особливо помітний у кризових ситуаціях. Наприклад, під час пандемії COVID-19 волонтерські організації стали критично важливими для забезпечення населення медичною та гуманітарною допомогою, організації інформаційної підтримки та координації дій між різними групами населення. Подібну роль відігравали волонтерські ініціативи під час військового конфлікту на сході України, активно допомагаючи військовим, внутрішньо переміщеним особам та громадам, мобілізуючи значні ресурси та об’єднуючи громадян для вирішення соціальних викликів. Цифровізація відкриває нові можливості для волонтерства. Завдяки онлайн-платформам і соціальним мережам волонтери можуть ефективніше координувати свої дії, залучати нових учасників та організовувати масштабні проєкти. Однак вплив цифрових технологій на соціальний капітал залишається недостатньо вивченим, зокрема у контексті довіри між учасниками, які здебільшого взаємодіють онлайн. Волонтерство є багатовимірним явищем, а його вплив на соціальний капітал залежить від численних факторів, таких як вік, стать та культурні особливості учасників. Молодь часто залучається до волонтерських ініціатив з кар’єрними або освітніми цілями, тоді як старше покоління сприймає волонтерство як спосіб підтримки соціальної активності. Гендерні аспекти також впливають на специфіку волонтерства: жінки частіше беруть участь у гуманітарних ініціативах, тоді як чоловіки залучені до технічних або логістичних проєктів.
Посилання
Оніщенко О. Лексема «волонтер»: структура значення за лексикографічними джерелами. Філологічні студії. 2021. 12. 39–41.
Медюх Л. Організація волонтерської роботи студентів. Social Work and Education. 2014. 1(1). 88–94.
Nahorna D. Technologies of recruitment youth in volunteering in Ukraine. Social Work and Education. 2022. Vol. 9(3). pp. 340–357. doi: 10.25128/2520-6230.22.3.2
Kotelevets A. Social activity of youth during russian-ukrainian war. Social Work and Education. 2022. Vol. 9(1). pp. 51–61. doi: 10.25128/2520-6230.22.1.4
Лях Т. Підходи до класифікації волонтерських груп. Соціальна робота в Україні: теорія і практика. 2010. 3. 56–59.
Popova A. Peculiarities of the organization of volunteer activities as a mechanism for the implementation of swedish social policy in the context of migrant protection. Social Work and Education. 2016. Vol. 3(1). pp. 41–45.
Предко В., Сомова В. Вплив війни на зміну рівня стресу та стратегій збереження життєстійкості українців. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Психологія». 2022. 33(4). 89–98. doi: 10.32782/2709-3093/2022.4/16
