СУПЕРВІЗІЯ В УПРАВЛІННІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ: МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті досліджено супервізію як ефективний інструмент управління у сфері соціального захисту населення з акцентом на міжнародний досвід та можливості її адаптації до українських реалій. Автори детально аналізують концепцію супервізії, її основні функції, моделі та форми, які застосовуються в країнах з розвиненою соціальною інфраструктурою, таких як США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Швеція та Данія. Зокрема, розглядаються клінічна, адміністративна, групова та індивідуальна супервізія, кожна з яких має свої специфічні особливості та функції, спрямовані на підвищення якості соціальної роботи, підтримку професійного розвитку та профілактику професійного вигорання серед соціальних працівників. Акцентується увага на важливості супервізії в контексті етичної свідомості, розвитку кваліфікації працівників і вдосконалення управлінських процесів, що є необхідними для забезпечення ефективного функціонування соціальних установ. Автори також окреслюють проблеми, які постають перед Україною в контексті впровадження супервізії в систему соціального захисту. Серед них виділено відсутність чіткої нормативно-правової бази для регулювання супервізії, недостатня кількість кваліфікованих супервізорів, відсутність методичних матеріалів і практичних навичок у керівників соціальних установ, а також обмежене фінансування цієї сфери. У підсумку, автори наголошують на необхідності систематичного впровадження супервізії як складової частини професійного розвитку соціальних працівників і частини державної політики у сфері соціального захисту, а також що інституціоналізація супервізії в Україні дозволить значно покращити якість надання соціальних послуг, підвищити рівень професійної компетентності фахівців і сприятиме гармонійній адаптації соціальних працівників до складних умов їхньої роботи.