ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТАНОВЛЕННЯ КАНІСТЕРАПІЇ ЯК МЕТОДУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ

Анотація

У статті розглянуто історичні передумови становлення каністерапії як методу соціально-психологічної підтримки. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу до використання терапії за участю тварин у практиці соціальної роботи, психології та реабілітації, а також потребою у науковому обґрунтуванні її ефективності. Метою статті є проаналізувати та систематизувати історичні передумови становлення каністерапії як методу соціально-психологічної підтримки. У процесі дослідження проаналізовано історичні джерела, наукові публікації та сучасні підходи до використання каністерапії у соціально-психологічній практиці. Встановлено, що взаємодія людини і собаки має тривалу історію, яка поступово сприяла формуванню уявлення про собаку як компаньйона, здатного позитивно впливати на психоемоційний стан людини. Визначено, що важливим етапом у розвитку ідей використання тварин у терапевтичних цілях стало поширення гуманістичних підходів у медицині та психіатрії наприкінці XVIII – на початку XIX століття. Значну роль у науковому осмисленні терапевтичного потенціалу взаємодії людини і тварини відіграли дослідження Б. Левінсона, які започаткували розвиток терапії за участю тварин як окремого напряму наукових і практичних досліджень. У статті також висвітлено розвиток каністерапії у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття, її поширення у медичних, освітніх та соціально-реабілітаційних установах, а також діяльність міжнародних організацій, що сприяють розвитку програм терапії за участю тварин. Підкреслено, що каністерапія сьогодні розглядається як ефективний інструмент психосоціальної підтримки, який сприяє зниженню рівня тривожності та стресу, покращенню емоційного стану та соціальної адаптації людини