КОНЦЕПЦІЯ АКТИВНОГО СТАРІННЯ ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛІТНІМИ ЛЮДЬМИ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.5.6

Ключові слова:

концепція активного старіння, літні люди, соціальна політика, соціальна робота, демографічні зміни

Анотація

Старіння населення є глобальною проблемою сучасності. Досягнення цивілізації дозволили значно збільшити тривалість життя людини. У більшості розвинених країн світу відбулося стрімке зростання частки людей похилого віку, чому сприяло також зниження рівня народжуваності. За прогнозами демографів така тенденція збережеться й надалі, тому урядам європейських країн, для яких ця проблема є особливо актуальною, уже сьогодні потрібно реагувати на ці зміни, формуючи комплекс заходів, які дозволять у подальшому активно співпрацювати з людьми похилого віку, використовуючи їхній потенціал, як потужний ресурс майбутнього розвитку країни. Уряд Республіки Польща, усвідомлюючи невідворотність демографічних змін, приділяє значну увагу сеньйорам (саме так в Польщі називають людей віком за 60 років), про що свідчать відповідні урядові програми, спрямовані на реалізацію концепції активного старіння та соціальну інклюзію літніх людей. Оскільки проблема старіння населення є актуальною і для України важливість і необхідність вивчення досвіду інших країн, зокрема Польщі, щодо різноманітних аспектів соціальної політики та соціальної роботи з людьми похилого віку не викликає сумнівів. Проте аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що досвід Республіки Польщі не знайшов достатнього висвітлення у працях українських дослідників. У статті узагальнено досвід Республіки Польща в здійсненні урядової соціальної політики щодо літніх людей, проаналізовано урядові програми: «ASOS 2012–2013», «ASOS 2014–2020» та «Aktywni+», «Senior+», які були впроваджені в країні в період з 2012 по 2022 рік. Визначено, що пріоритетними напрямами роботи з зазначеною категорією населення є освітні заходи та активне дозвілля, тоді як волонтерство, соціальна участь, самоорганізація та самопоміч ще недостатньо поширені. Відзначено позитивне значення програми «Senior+», спрямованої на створення інфраструктури, необхідної для здійснення постійної та регулярної активності літніх людей, особливо в сільській місцевості.

Посилання

Всемирный доклад о старении и здоровье. Всемирная организация здравоохранения, 2016 г. URL: https://www.afro.who.int/sites/default/files/2017-06/9789244565049_rus.pdf

Євтух М.Б., Носко М.О., Грищенко С.В. Соціальна робота в зарубіжних країнах : навчальний посібник. Київ : СПД Чалчинська Н.В., 2016. 169 с.

Кабаченко Н. Організація надання соціальних послуг людям похилого віку у соціальних службах: міжнародний досвід. Наукові записки. Т.137, Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. Київ : ВД «Києво-Могилянська Академія». 2013. С. 62–67.

Мацкевич Ю. Зарубіжний досвід соціальної роботи з людьми похилого віку. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління. 2004. № 11. Випуск 2. С. 47–52.

Основи соціалізації особистості : навчальний посібник / Л. Вікторова та ін. Київ : «ЦП «КОМПРИНТ», 2017. 475 с.

Рябошапка О. Соціальне забезпечення людей похилого віку: міжнародний досвід. Ввічливість. Humanitas, Вип. 1, 2022. С. 168–173.

Технології соціальної роботи : навчальний посібник / О. А. Агарков та ін. Запоріжжя : Мотор Січ, 2015. 486 с. URL: https://pidru4niki.com/73057/sotsiologiya/tehnologiyi_sotsialnoyi_roboti_lyudmi_pohilogo_piku#35

Ушакова І.М. Геронтопсихологія: підручник. Харків : НУЦЗУ, 2014. 236 с.

Холостова Е.И. Социальная работа с пожилыми людьми : Учебное пособие. Москва : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2003. 296 с.

Якубова Л., Труш Н. Порівняльний аналіз особливостей організації соціальної роботи з людьми похилого віку в Україні та за кордоном. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка, соціальна робота». Вип. 36. 2015. С. 209–211.

Badanie ewaluacyjne z realizacji programu wieloletniego „Senior+” na lata 2015–2020. Edycje 2016–2019. Raport końcowy. URL: https://das.mpips.gov.pl/source/2020/1_Badanie%20ewaluacyjne%20realizacji%20programu%20wieloletniego%20Senior%20na%20lata%202015-2020%20Edycje%202016-2019.pdf

Informacja o sytuacji osób starszych w Polsce za 2021 r. Warszawa, 2022. 582 с. URL: https://www.gov.pl/web/rodzina/informacja-o-sytuacji-osob-starszych-w-polsce-za-2021-r

Najważniejsze informacje o Senior-WIGOR. URL: https://www.gov.pl/web/rodzina/najwazniejsze-informacje-osenior-wigor

Realizacja rządowych programów na rzecz aktywności społecznej osób starszych: Informacja o wynikach kontroli. Departament pracy, spraw społecznych i rodziny. Warszawa, 2019. 84 с. URL: https://www.nik.gov.pl/plik/id,21376,vp,24016.pdf

Sprawozdanie z realizacji Programu wieloletniego na rzecz Osób Starszych «Aktywni+» na lata 2021-2025 - edycja 2021. Warszawa, wrzesień 2022 r. URL: https://das.mpips.gov.pl/source/2022/Sprawozd%20Aktywni%20za%202021%20_19_09_2022.pdf

Uchwała nr 137 Rady ministrów z dnia 24 sierpnia 2012 r. w sprawie ustanowienia Rządowego Programu na rzecz Aktywności Społecznej Osób Starszych na lata 2012–2013. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WMP20120000642/O/M20120642.pdf

Uchwała nr 157 Rady Ministrów z dnia 20 grudnia 2016 r. Zmieniająca uchwałę w sprawie ustanowienia programu wieloletniego «Senior-WIGOR» na lata 2015–2020. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WMP20160001254/O/M20161254.pdf

Uchwała nr 161 Rady Ministrów z dnia 26 października 2018 r. w sprawie przyjęcia dokumentu Polityka społeczna wobec osób starszych 2030. Bezpieczeństwo- Uczestnictwo-Solidarność. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WMP20180001169/O/M20181169.pdf

Uchwała nr 167 r Rady Ministrów z dnia 16 listopada 2020 r. w sprawie ustanowienia programu wieloletniego na rzecz Osób Starszych „Aktywni+” na lata 2021–2025. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WMP20200001125/O/M20201125.pdf

Uchwała nr 237 Rady Ministrów z dnia 24 grudnia 2013 r. w sprawie ustanowienia Rządowego Programu na rzecz Aktywności Społecznej Osób Starszych na lata 2014–2020. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WMP20140000052/O/M20140052.pdf

Uchwała nr 238 Rady Ministrów z dnia 24 grudnia 2013 r. w sprawie przyjęcia dokumentu Założenia Długofalowej Polityki Senioralnej w Polsce na lata 2014–2020. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WMP20140000118/O/M20140118.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-28

Як цитувати

МАЛЯРЧУК, Н. (2023). КОНЦЕПЦІЯ АКТИВНОГО СТАРІННЯ ЯК ОСНОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЛІТНІМИ ЛЮДЬМИ В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА. Ввічливість. Humanitas, (5), 41–48. https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.5.6

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 1 АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ