ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НОМІНАТИВНОГО ПРОСТОРУ

Анотація

У роботі висвітлено ключові теоретичні основи та методи дослідження номінативного простору явища, де номінативний простір отримує інтерпретацію у двох аспектах. Відповідно до першого аспекту номінативний простір досліджуваного явища розглядається з позицій лінгвокультурології, де базовими є методи лінгвокультурологічного дослідження: суцільна вибірка, аналіз і синтез, систематизація, описовий метод, компонентний аналіз, контекстуальний аналіз у поєднанні з ономасіологічним та семасіологічним описами. Дослідження пропонує лінгвокультурологічну інтерпретацію аналізованого явища з елементами синтезованого дефінітивного аналізу. У статті описано виокремлення номінативних згущень за частиномовною належністю, які лежать в основі формування відповідних номінативних груп. Корпус номінативних одиниць, що утворюють номінативний простір досліджуваного явища, представлений за принципами польової організації. Застосування контекстуального аналізу засвідчує ефективність у виявленні й структуруванні основних лінгвокультурних характеристик досліджуваного явища, а також у встановленні його унікальних значень. Лінгвокультурологічна платформа використовується для ідентифікації наявності асоціацій, ціннісних характеристик та унікальних смислів притаманних дослідженому явищу в межах визначеної культурної спільноти. Другий методологічний аспект запропонованого аналізу номінативного простору виражений лінгвокультурологічним спрямуванням дослідження і передбачає залучення принципів когнітивної семантики, фреймового аналізу, сітьового моделювання, скриптування, польової моделі з ядерно- периферійним принципом, методу встановлення контент-категорій та використання поняття «функціонально-семантичне поле». Під час здійснення дослідження номінативного простору лінгвокогнітивна платформа використовується для розкриття наявності когнітивних процесів, базових схем та для моделювання принципів розміщення номінативного матеріалу, які впливають на омовнення досліджуваного явища, кристалізують його семантичне і ситуативне навантаження.