АНТРОПОЛОГІЯ ПИСЕМНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено еволюції писемності. Звернуто увагу на причини виникнення, проблеми становлення та розвитку систем письма. Обґрунтовано диференційні ознаки усного й писемного мовлення з урахуванням низки чинників. Описано тенденції сучасного спілкування. Встановлено, що сучасні комуніканти схильні до використання різноманітних зображень та інших додаткових неалфавітних графічних засобів під час інтеракції. Це дозволяє стверджувати, що з певних причин ми частково повертаємося до малюнкового способу спілкування. Зосереджено увагу на двох варіантах писемного мовлення: рукописному та друкованому. Спростовано чимало тверджень, висунутих дослідниками в минулому столітті щодо відмінностей усного та писемного мовлення з огляду на нові можливості у спілкуванні, які відкрило перед нами цифрове століття. З урахуванням спектру семіотичних ресурсів, які доступні сучасним комунікантам докладно обґрунтовано відмінності усного та писемного мовлення, беручи до уваги новітні форми та способи спілкування. Проведено певні паралелі між усним та писемним мовленням, враховуючи специфіку обох форм. Виявлено їх переваги та недоліки. З‟ясовано їх можливості. Увагу сфокусовано на потенціалі писемних засобів інтеракції, їх модифікації та комунікативно-прагматичній зорієнтованості. Наголошено, що інвентар, яким сучасні комуніканти послуговуються під час інтеракції, значно розширився за рахунок паравербальних елементів. Такі модифікації знайшли своє відображення не лише у плані вираження, а й плані змісту. У роботі також сфокусовано увагу на кількох групах семіотичних ресурсів: сегментації; шрифті та кольорі; непіктографічних та нефотографічних графічних елементах; іконічних елементах; інфографіці; додаткових графічних ефектах. Висвітлено їх компоненти, частково окреслено їх потенційні можливості та важливість у процесах інтеракції. Порушено низку актуальних питань, що потребують розв‟язання та ґрунтовного всебічного аналізу з боку мовознавців. Звернуто увагу на інноваційні тенденції, що породжують низку проблем у сфері мультимодальної грамотності та в порушенні усталених норм спілкування, які згодом можуть стати нормою.