СТРАТЕГІЇ ЗМЕНШЕННЯ КОГНІТИВНОГО НАВАНТАЖЕННЯ В УСНОМУ ПЕРЕКЛАДІ

Анотація

У статті досліджується когнітивне навантаження, ключовий і неоднорідний фактор, що впливає на якість, швидкість і довгострокову стійкість перекладацької діяльності. Оскільки синхронний і послідовний переклад значною мірою залежать від обсягу робочої пам’яті, перекладачі повинні постійно справлятися з когнітивними вимогами, а отже, необхідно визначити ефективні стратегії зменшення навантаження, щоб зменшити кількість помилок і зберегти точність у стресових ситуаціях. Ця стаття має на меті систематично проаналізувати теоретичні основи когнітивного навантаження в перекладі і запропонувати стратегії мінімізації перевантаження на основі синтезованої інформації з когнітивної лінгвістики, психолінгвістики та когнітивної психології. У дослідженні подано огляд ключових моделей когнітивного навантаження, зокрема Теорії зусиль Деніела Гілла та Теорії когнітивного навантаження Джона Свеллера. Крім того, представлена структурована таксономія, яка чітко розрізняє внутрішнє, зовнішнє та доцільне, як джерела когнітивного навантаження. У статті також порівнюються різні стратегії зменшення навантаження, включаючи автоматизацію навичок, оптимізовану організацію робочого простору, CAT-інструменти, системи управління термінологією, а також практики релаксації та/або усвідомленості, що сприяють стабільності уваги та когнітивній витривалості. Наводяться педагогічні інтервенції, орієнтовані на навчання майбутніх перекладачів (стійкість, ефективність багатозадачності, стійкі когнітивні звички). Майбутні напрямки досліджень також підкреслюють цінні області для вивчення (наприклад, включення біометричних вимірювань у визначення когнітивного навантаження та розробка індивідуалізованих програм навчання на основі унікальних когнітивних здібностей). Дослідження показує, що когнітивне навантаження не є другорядним, а знаходиться в центрі уваги, впливаючи на точність, продуктивність, адаптивність та довгострокову стабільність продуктивності.