ТЕМАТИЧНІ ГРУПИ ЯК ОСНОВА КОНЦЕПТУАЛЬНОГО НАПОВНЕННЯ ТВОРІВ ОШО (ІНДІЙСЬКОГО МІСТИКА ТА ГУРУ НЕОІНДУЇЗМУ)

Анотація

Статтю присвячено аналізу лінгвістичних особливостях праць індійського містика та гуру неоіндуїзму – Бхагавана Шрі Раджніша, відомого як Ошо, а саме – тематичних груп у творах автора «A cup of tea» та «Seeds of wisdom». Мета нашого дослідження – виокремити тематичні групи слів, які слугуватимуть основою для актуалізації концептуального наповнення досліджуваних творів. Напрацювання Бхагавана Шрі Раджніша не були предметом лінгвістичних студій у нас чи закордоном, що визначає актуальність та новизну дослідження. Методологічним підґрунтям роботи є загальні засади когнітивно-комунікативної парадигми лінгвістичного знання, що дає змогу проаналізувати інтенцію автора через мовні засоби, визначити їх когнітивну-прагматичну та концептуальні функції. Оскільки автор дотримується думки, що все необхідне для повноцінного життя можна знайти у повсякденних речах, на лоні природи, що кожна особа від народження вже є щасливою, відповідна концепція знаходить своє відображення у зверненні до текстових одиниць, які розділяємо на декілька тематичних груп, які актуалізують світоглядну позицію автора та концептуально наповнюють твори. Під тематичною групою розуміємо сукупність слів, об’єднаних однією функцією, які, в свою чергу, узгоджуються з поняттями зовнішнього світу. Як наслідок виділяємо наступні тематичні групи: слова, об’єднані значенням «перешкода на шляху до самопізнання»; слова, об’єднані значенням «негативні почуття»; слова зі значенням «сприйняття через органи чуття»; слова зі значенням «явища природи», які, у свою чергу, ділимо на групи «небесні світила», «погодні явища» та група зі значенням «флора/фауна»; слова, об’єднані значенням «позитивні почуття», слова зі значенням «пробудження» та слова зі значенням «самопізнання». Виокремлені тематичні групи слів стали основою для актуалізації таких концептів як OBSTACLES, NATURE, ENLIGHTENMENT та SELF. Вивчення способів їх реалізації у тексті, виокремлення прагматичних, когнітивних та концептуальних установок автора складає перспективу подальших досліджень.