АНГЛОМОВНИЙ СКЛАДНИК АСОЦІАТИВНИХ ПОЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В КОНТЕКСТІ ІНШОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ

Автор(и)

  • Ольга Загородня

Ключові слова:

суспільно-політична лексика, асоціативний експеримент, асоціативне поле, іншомовне запозичення, англіцизм, англомовні вкраплення

Анотація

Статтю присвячено аналізу англомовних реакцій, реакцій-англіцизмів та реакцій-іншомовних запозичень в асоціативних полях української суспільно-політичної лексики. Матеріалом дослідження слугують результати масового асоціативного експерименту (1000 осіб-інформантів), проведеного в Україні у 2013–2016 рр. Класифіковано іншомовні запозичення, розглянуто випадки англіцизмів в асоціативних полях української суспільно- політичної лексики. Проаналізовано англомовні вкраплення, визначено стратегії англомовного реагування респондентів на українські стимули як свідчення іншомовного, зокрема англомовного, впливу на свідомість українців. Виявлено, що в асоціативних полях української суспільно-політичної лексики наявні запозичення з грецької, латинської, німецької, французької, італійської, англійської мов, серед яких превалюють латинізми. Частка англіцизмів становить 0,5–5 % від усього обсягу іншомовних запозичень (1,86–16,19 %), частка англомовних вкраплень 0,31–3,26 % від обсягу асоціативного поля. В англомовному асоціюванні респонденти проявили семантичну, топонімічну, ремінісцентну, перекладну, транслітеровану, оцінну та фонетичну стратегії, з яких семантична і ремінісцентна були домінантними. Найпоширенішими англіцизмами визначено такі: бізнес, бюджет, лідер, парламент, футбол та ін. Присутність англіцизмів й англомовних вкраплень в асоціативних полях українських суспільно-політичних лексем засвідчує трансформаційний вплив англійської мови на мовну картину світу (тобто і свідомість) сучасної української молоді.

Посилання

Busel, V. T. 2003. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoyi ukrainskoyi movy. Kyiv; Irpin: VTF “Perun”.

Chernikova, L. F., Smilyk, T. I. 2009. “Anglitsyzmy v suchasniy ukrainskiy movi”. Kultura narodov Prychernomorya 152:129–133.

Hryhorenko, M. 2014. “Osoblyvosti protsesu zapozychennia v suchasniy ukrainskyi movi”. Visnyk Lvivskogo universytetu: Philologiya 61:255–261.

Kapush, A. V. 2016. “Movna sytuatsiya v Yevropi v umovakh dominuyuchoho vplyvu anhliyskoyi movy (na prykladi nimetskoyi movy)”. Naukovi Zapysky NDU. 1:8–12.

Karpilovska, Ye. A. 2017. Vplyv suspilnykh zmin na rozvytok ukrainskoyi movy. Kyiv: Vyd. dim Dmytra Burago.

Kholiavko, I. V. 2004. “Suspilno-politychna leksyka u presi 90-h rokiv 20 st. (semantyko-funktsionalnyi analiz)”. Phd diss., Kirovograd.

Kotvytska, V. A. 2012. “Phiksatsiya movnoyi sytuatsiyi protsesu zapozychuvannia anglomovnykh sliv nimetskoyu movoyu protiagom ostanniogo desiatylittia XX – na pochatku XXI st”. Naukovi zapysky Natsionalnogo universytetu “Ostrozka Akademia”. 24:162–163.

Kozub, L. S. 2017 “Osoblyvosti vykorystannia anglitsyzmiv u suchasnii ukrainskii movi”. Naukovyi visnyk Mizhnarodnogo humanitarnogo universytetu: Philologiya 26(2):40–42.

Leleka, T. 2009. “Zapozychennia z angliyskoyi u suspilno-politychniy ta economichniy spherah v ukrainskii i rosiyskii movah: funktsionalno-stylistychnyi aspekt”. Naukovi zapysky Kirovogradskogo derzhavnoho pedagogichnoho universytetu after Volodymyr Vynnychenko: Philologiya 81(1):343–348. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzs_2009_81(1)__84.

Levchenko, K. I. 2011.“Leksyko-semantychni uhrupovannia anhlitsyzmiv u slenhovii systemi ukrainskoi movy”. Philologichni nauky. Poltava. 1(7):71–80.

Maistruk, T. S. 2010. “Bezpidstavnist uzhyvannia anhlizmiv riznyh semantychnyh grup u tekstah publitsystychnoho styliu”. Linhvistyka i poetyka tekstu. Philologichni Studiyi 5:180–187.

Melnychuk, O. S. 1974 Slovnyk inshomovnyh sliv. Kyiv.

Molotkyna, O. Yu. 2016. “Movni ta pozamovni prychyny pronyknennia anhlizmiv u suchasnu ukrainsku movu”. Sotsium. Dokument. Komunikatsiya 2:112–124.

Mudrenko, G. A. 2014. “Inshomovni vkraplennia-anglitsyzmy na storinkah dilovyh zhurnaliv (na prykladi finansovoyi leksyky)”. Linhvistyka. Linhvokulturolohiya. Dnipropetrovsk: Bila, K. O. 7:57–66.

Navalna, M. 2015. Dyfuzni protsesy v leksytsi ukrainskoyi movy (na prykladi varvaryzmiv mas-mediynyh tekstiv)”. Linhvostylistychni studiyi. 3:118–126. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ls_2015_3_14.

Novoseletska, S. V. 2011. “Vykorystannia anglomovnyh leksychnyh odynyts v ukrainskomu suspilstvi”. Naukovi zapysky Natsionalnogo universytetu “Ostrozka Akademia”. Philologiya 19:102–109. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2011_19_17.

Radchuk, V. D. 1998. Inshomovni slova v ukrainskomu movlenni. Kyiv: Lybid.

Sloboda, N. V. 2014. “Grafichno neadaptovani anglitsyzmy u strukturi ukrainskih syntaksychnyh konstruktsii”. Lingvistychni doslidzhennya 37:87–90.

Sternin, I. A., Rudakova, A. V. 2011. Psycholingvisticheskoye znacheniye slova i yego opisaniye. Lamber.

Stulika, O. B. 2015. “Osoblyvosti funktsionuvannia inshomovnykh zapozychen v suchasnomu movnomu prostori”. Molodyi vchenyi 2(17):125–127.

Stulika, O. B. 2014. “Fenomen “RUNGLISH” v rosiyskiy, ukrainskiy ta anhliyskiy movah”. Naukovyi visnyk Mizhnarodnogo humanitarnogo universytetu 8(2): 227–229.

Van Tsziyunbo. 2014. “Rol anglitsizmiv u zmini aksiologichnoyi kartyny svitu suchasnyh nosiiv rosiyskoi movy”. Molod i rynok 4(111):15–155.

Vyshnivskyi, R. Yi., Terletska, L. P., 2015. “Anhlomovni zapozychennya u sferi informatsiynykh tekhnologii (na prykladi ukrainskikh elektronnykh zasobiv masovoyi informatsiyi)”., Naukovyi visnyk Mizhnarodnogo humanitarnogo universytetu 19(2):162–164.

Yermolenko, V. 2007. Anglo-Franko-Nimetsko-Ukrainskyi slovnyk terminolohii Yevropeiskogo soyuzu. Kyiv: K.I.S.; Molodiznyi humanitarnyi tsentr.

Zalievskaya, А. А., 2007. Vvedeniye v psykholingvistyku. Moskva.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-22

Як цитувати

Загородня, О. (2021). АНГЛОМОВНИЙ СКЛАДНИК АСОЦІАТИВНИХ ПОЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ В КОНТЕКСТІ ІНШОМОВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ. Актуальні питання іноземної філології, (10), 93–101. вилучено із http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/philology/article/view/1303

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають