НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ПОЗНАЧЕННЯ «ВІКУ ЛЮДИНИ» В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-11Ключові слова:
поняття «вік людини», невербальний знак, вербально-невербальний семіотичний модуль, дескриптор віку, англомовний художній дискурс.Анотація
У статті досліджено наявні в англомовному художньому дискурсі типи невербальних позначень «віку людини», що функціонують як поведінкові дескриптори і дескриптори зовнішності у складі вербально-невербальних семіотичних модулів номінації та дескрипції вікових значень. Метою дослідження було виявлення та комплексний аналіз невербальних засобів позначення «віку людини» в англомовному художньому дискурсі. Матеріалом дослідження стали відібрані шляхом суцільної вибірки з художніх творів британських та американських авторів дискурсивні фрагменти, які містять невербальні одиниці, що прямо або опосередковано позначають і описують вікові характеристики персонажа. У роботі було використано як загальнонаукові методи, так і власне лінгвістичні методи. Ідентифіковано чотири основних (кінесичний, просодичний, такесичний, проксемічний) і п’ять гібридних (кінесично-просодичний, кінесично-такесичний, кінесично-такесично-просодичний, ольфакторний оптико-кінесично-просодичний і густативний-ольфакторний) модулів. Визначено, що найбільша диференціація засобів позначення віку спостерігається в межах кінесичних модулів, які включають мануальні (жести), пантонімічні (хода, рухи, постава), мімічні (вираз обличчя, міміка), окулістичні (погляд), ситуаційні (почервоніння, колір обличчя, шкіри, тремтіння рук, загальна манера поведінки) сигнали вікової поведінки / невербальні дескриптори зовнішності. Просодичний сигнал якості голосу використовується в сукупності його характеристик – тону, тембру і акценту. До просодичних дескрипторів відносимо також такі симптоматичні знаки, як: сміх, свист або крик. За класифікаційним параметром невербальні дескриптори є знаками-індексами, знаками-копіями або символами, що виконують прагматичні функції психологічної адаптації, вікової самопрезентації, самоідентифікації, маніпулятивного впливу, загрози або уникнення загрози обличчю співрозмовника.
Посилання
Жуковська А.В. Тактильна поведінка мовця в англомовному художньому дискурсі: номінативний та комунікативно-прагматичний аспекти : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2018. 230 с.
Нетребіна С.П. Соматикон емоційного реагування персонажа в англомовному художньому дискурсі : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2016. 20 с.
Пожар А.Б. Прагматика вербальних і невербальних засобів позначення віку персонажа в англомовному художньому дискурсі : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2021. 252 с.
Поліщук О.Л. Номінативно-комунікативний аспект позначення проксемних дій у сучасному англомовному дискурсі : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2012. 20 с.
Сєрякова І.І. Магія невербальної комунікації : навч. посібник. Київ : КНЛУ, 2004. 96 с.
Сєрякова І.І. Соматикон англомовних дискурсивних практик : автореф. дис. … докт. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2012. 32 с.
Солощук Л.В. Взаємодія вербальних і невербальних компонентів комунікації у сучасному англомовному дискурсі : дис. … док. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2009. 469 с.
Черненко О.В. Конверсаційні стратегії конфліктного дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. 2019. № 37. С. 98–105.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ:
Capote, T. (1993). Breakfast at Tiffany’s. New York: Vintage Books.
Cunningham, M. (2002). The Hours. New York: Picador USA.
Porter, E. H. (1996b). Pollyanna grows up. Boston, Massachusetts: Puffin Classics.
Salinger, J. D. (1979). The catcher in the rye. M.: Progress Publishers.