ПРОМОВИСТІ ІМЕНА В ІДІОСТИЛІ ДЕНА БРАУНА ЯК ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-30Ключові слова:
антропонім, загадка, смислове навантаження, транскрипція, транслітерація, форенізаціяАнотація
У статті здійснено аналіз способів передачі промовистих імен персонажів у творчості Дена Брауна в українськомовних перекладах. Розглянуто переваги та недоліки цих методів із метою виявлення ключових проблем, з якими стикаються перекладачі під час відтворення антропонімікону творів письменника. Автор статті наголошує, що використання промовистих імен персонажів є однією із визначальних рис ідіостилю Дена Брауна, творчий метод якого полягає у створенні інтелектуальної гри між автором та читачем, атмосфери загадковості та таємничості, а також у наданні символічного змісту зображуваним явищам. Промовисті імена містять вказівку на долю, характер персонажа або навіть на розв’язання загадки цілого твору. На основі перекладів творів Дена Брауна “Код да Вінчі” та “Інферно” такими українськими перекладачами, як В. К. Горбатько, А. Б. Кам’янець та Є. А. Кононенко, основними засобами передачі промовистих імен персонажів у творах письменника визначено транскрипцію та транслітерацію, які дозволяють досягти адекватного перекладу. Зроблено висновок про те, що адекватність такого перекладу полягає у створенні балансу між формою та значенням антропоніма, оскільки в деяких випадках просто неможливо одночасно зберегти і форму, і змістове наповнення одиниці. Ця ситуація призводить до того, що перекладач постає перед дилемою: з одного боку, транскрипції / транслітерації недостатньо для повного відтворення промовистого імені, тому що “закодовані” в ньому смисли можуть бути втрачені, а з іншого – перекладач не може обмежитися лише передачею значення одиниці, оскільки це призведе і до втрати форми, і до прирощування додаткових смислів або спотворення ідіостилю автора. Дослідження акцентує увагу на тому факті, що кожне із промовистих імен, використаних Деном Брауном – це загадка для читача, яку перекладач повинен передати і читачеві твору мовою перекладу. Зроблено висновок про те, що українські перекладачі усвідомлюють це, однак вимушені жертвувати частиною закладених в іменах смислів заради збереження основного художнього задуму письменника.
Посилання
Arutiunova, Nina. 1977. “Nomynatsyia, referentsyia, znacheniie”. Yazykovaia nomynatsyia (Obshchiie voprosy). Moskwa 230–293.
Belei, Liubomyr. 1995. Funktsionalno-stylistychni mozhlyvosti ukrainskoi literaturno-khudozhnoi antroponimii ХІХ – ХХ st. Uzhhorod: Patent.
Braun, Den. 2018. Inferno. Kharkiv.
Braun, Den. 2006. Kod da Vinchi. Kharkiv.
Braun, Den. 2017. Kod da Vinchi. Kharkiv.
Brown, Dan. 2004. The Da Vinci Code. London: Corgi.
Brown, Dan. 2014. Inferno. London: The Random House Group Ltd.
Byriukova, Oksana. 2009. “Tekstoobrazuyushchiye funktsii imen sobstvennykh v aspekte idiostilya: (na materiale korotkikh angloyazychnykh rasskazov XX veka)”. Phd diss., Novgorod.
Chernyk, Olena. 2018. “Linhvostylistychni osoblyvosti zahadok v tvorakh Dena Brauna z tsyklu pro Roberta Lengdona”. Linhvistyka. Linhvokulturolohiia 12(1): 297–312.
Collins English Dictionary. https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english.
Dan Brown Witness Statement in The Da Vinci Code Case. 2006. The Times https://www.thetimes.co.uk/article/dan-brown-witness-statement-in-da-vinci-code-case-5cvdjhkvmbn.
Erickson, Glenn. 2013. “Letting the genre out of the bottle: Dan Brown’s Inferno as modern parody”. Secrets of Inferno: in the footsteps of Dante and Dan Brown. Stamford: Story Plant 67–77.
Gorbunova, Anastasiya. 2010. “Osobennosti yazyka i stilya Dena Brauna v aspekte perevoda”. PhD diss., Moskwa.
Hera, Оksana. 2007. “Vlasni nazvy v ukrayinskomu perekladi knyh pro Harri Pottera Dzh. K. Roling”. Inozemna filolohiya 119 (2): 134–140.
Kapnina, Halyna. 2014. “Vidtvorennia antroponimiv u protsesi perekladu kazok (na materiali nimetskoho ta ukrainskoho folkloru)”. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu Ostrozka akademiia. Seriia: Filolohichna 45: 247–249.
Karpenko, Yuriy. 2002. “Pro literaturnu onomastyku: Mirkuvannya na bazi tvoru Liny Kostenko «Korotko – yak diahnoz»”. Linguistica slavica 75–83.
Lamping, Dieter. 1983. Der Name in der Erzahlung. Zur Poetik des Personennamens. Bonn: Bouvier Verlag Herbert Grundmann.
Lipgart, Andrey. 2007. Parody and Style: On “The Da Vinci Code” by Dan Brown, “The Asti Spumante Code” by Toby Clements and “The Va Dinci Cod” by A. R. R. R. Roberts. Moskva: KomKniga.
Morozova, Evgeniya. 2010. “Yavleniye pretsedentnosti v romanakh D. Brauna: funktsionalnyi i kulturologicheskiy aspekty”. PhD diss., Stavropol.
Nekriach, Tetiana. 2019. Trudnoshchi vidtvorennia u perekladi vlasnykh imen z prozoroiu semantykoiu http://www.t-fishing.co.ua/events/articles/trudnoshchi-vidtvorennya-u-perekladi-vlasnykh-imen-z-prozoroyusemantykoyu/.
Pavliuk, Alla. 2014. “Osoblyvosti perekladu vlasnykh nazv z angliiskoi movy ukrainskoiu u romani Charlza Dikkensa «Posmertni zapysky Pikvikskogo klubu»”. Naukovi zapysky NDU im. M. Hoholia. Filologichni nauky 3: 135–138.
Pindosova, Tamara. 2019. “Katehoriia intertekstualnosti v khudozhnikh tekstakh D. Brauna: prahmastylistychnyi aspekt”. PhD diss., Kherson.
Rennes-le-Château Research and Resource. http://www.renneslechateau.nl/mystery-of-rennes-le-chateau/.
Revzina, Olga. 1991. “Sobstvennyie imena v poeticheskom idiolekte M. Tsvetaevoy”. Poetika i stilistika 1988-1990 1: 172–192.
Slovar konnotativnykh sobstvennykh imen. 2010. Donetsk: Yugo-Vostok.
Stasiuk, Bohdan. 2009. “Nepovnoekvivalentnist vlasnykh nazv (na materiali ukrainskoho perekladu kazkovoi povisti Dzh. R. Tolkina «Farmer Giles of Ham»”. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Linhvistyka 10: 209–214.
Uryvalkin, Oleksandr. 2006. Istorychne kraieznavstvohttp://pidruchniki.ws/12810419/kulturologiya/antroponimika_ukrayini.
Yaschuk, Olha. 2012. “Osoblyvosti pereklady anhliiskykh vlasnykh nazv”. Dostizheniya nauki za posledniye gody. Novyye narabotki http://конференция.com.ua/files/image/konf% 2012/doklad_12_5_29.pdf.