ПРИНЦИПИ РОЗПОДІЛУ ІНФОРМАЦІЇ В НАУКОВОМУ ТЕКСТІ

Анотація

Стаття має на меті дослідити німецькомовний науковий текст, сутність якого полягає у відображенні певної системи знань, для якої притаманною ознакою виступає структурована єдність та цілісність. Методологія. Особлива увага приділяється опису передумови існування будь-якого тексту: на текстовому рівні відбувається не просте з’єднання одиниць всіх попередніх ступенів, а їх інтеграція, створення нової якості. Наголошується кореляція відносин між предметами, явищами в об’єктивній реальності та зв’язками між структурними елементами в тексті. З’ясовано, що ієрархічність і багаторівневість наукового тексту належать до головних принципів його функціонування: окремі рівні тексту як системи визначають конфігурацію його структурних та змістових елементів, а взаємодія всіх рівнів утворює цілісність. Про аналізовано корпус наукових текстів з урахуванням типу тексту (власне науковий, навчальний, науково-популярний) та особливостей розподілу наукової інформації в текстовому полі. Наукова новизна. Встановлено, що підгрунттям наукової інформації виступають універсальні ментальні операції з її обробки та засвоєння у формі знання, що і є основою та умовою розподілу інформації в тексті на взаємодіючі домінантні та фонові блоки інформації. З’ясовано, що терміни, являючи собою особливі когнітивно-інформаційні одиниці, що акумулюють наукові/професійні знання, відіграють роль домінанти у формі квантів інформації (скупчення головної інформації), а нетермінологічна лексика виконує роль фону, на якому функціонують терміни. Визначено, що у відповідності до градації наукових текстів простежуються процеси термінологізації та детермінологізації мовних одиниць та різне співвідношення термінологічної та нетермінологічної лексики (зменшення однієї та збільшення іншої). Висновки. З’ясування специфіки розподілу інформації в науковому тексті як співвідношення домінанти та фону дає можливість визначити особливості співвідношення термінологічної і нетермінологічної лексики, що дозволяє розвивати нові напрями в термінознавстві, в інтерпретації мови науки.