СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ АВІАКОСМОСУ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Анотація

Статтю присвячено розглядові авіакосмічної термінологічної лексики сучасної англійської мови. Актуальність теми праці як у теоретичному, так і в практичному аспекті зумовлена потребою проведення окремого комплексного дослідження структурно-семантичних особливостей аерокосмічних фахових одиниць, корпус яких в останні роки завдяки переходу до стадії інформаційного суспільства, продовження та пришвидшення науково-технічного прогресу істотно зріс і урізноманітнився, заповнюючи номінативні лакуни, що постійно виникають. Матеріалом для дослідження послужили 290 термінів аерокосмічної галузі, які активно функціонують переважно в англомовних текстах наукового та науково-популярного дискурсів початку ХХІ століття. Мета статті – виявити й проаналізувати головні структурно-семантичні особливості спеціальних слів аерокосмонавтики. Для цього підібрано й використано комплекс загальнонаукових і лінгвістичних методів і прийомів, адекватних меті наукової праці. Зібраний і систематизований матеріал засвідчив, що основним джерелом збагачення названої терміносистеми виступає словотворення на базі як питомих, так і запозичених дериваційних ресурсів, а зовнішні запозичення є нечисленними. На основі аналізу структурної організації англійських аерокосмічних термінів встановлено три основні групи таких одиниць – терміни-однослови, терміни-композити, терміни-словосполучення. Виявлено, що з-поміж усіх способів деривації аерокосмічних фахових одиниць істотно домінує синтаксичне словотворення, тобто різноманітні терміни-словосполучення. Засвідчено, що в останні роки в англомовній термінології аерокосмонавтики домінують двокомпонентні спеціальні сполучення, побудовані за кількома структурними моделями. Найбільш поширеною з них є модель A + N. Студійовані двокомпонентні терміни утворюються також і за іншими моделями, які є малопродуктивними: N + А; N + pr. + N; N + is + А. Також значного поширення в аналізованій галузі набули трьохкомпонентні терміносполучення, серед яких домінувальну позицію посідає модель A + A + N, а інші моделі таких термінів є малопродуктивними: N + pr. + N + pr. + N; V + N + pr. + N. Низьку словотворчу продуктивність мають чотирьохкомпонентні й п’ятикомпонентні моделі. Зібрані й простудійовані терміни аерокосмонавтики сучасної англійської мови переконливо засвідчують, що досить значна їх частина виникла саме завдяки морфологічному способу словотворення. Вагому частину з-поміж студійованих термінів займають різноманітні складні слова, утворені словоскладанням, абревіацією, телескопією. Також поповненню аерокосмічних термінів-однословів англійської мови спряли суфіксація, префіксація, прийменникові утворення, семантичний спосіб деривації.