СИНТАКСИЧНА НЕІКОНІЧНІСТЬ ЯК МАРКЕР ЕМОЦІЙНОГО РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ: УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ПАРАЛЕЛІ

Анотація

У статті розглядається питання доцільності компаративного дослідження категорії емотивності на синтаксичному рівні на матеріалі кінематографу та зокрема емоційного кінодіалогу німецьких та українських оригінальних теленовел, як перспективного лінгвістичного масиву тексту (“Sturm der Liebe”, ”Alisa – folge deinem Herzen”, “Wege zum Glück, Spuren im Sand” та «Тільки кохання», «Дві матері», «Обручка з рубіном» (12 000 речень, близько 70 000 слів)). Мета дослідження полягає у виявленні та порівнянні механізмів реалізації емотивного потенціалу реплік німецьких та українських теленовел на синтаксичному рівні. Дослідження спирається на методи лінгвістичного опису, системного, компонентного та кількісного аналізу, методи інтерпретації та зіставлення. Синтаксичний аналіз проводиться на поверхневому структурному та стилістико-синтаксичному рівнях. В обох мовах досліджується специфіка довжини емотивного речення та встановлюється закономірність залежності довжини речення від інтенсивності емоції та емотивного знаку. На базі поданого матеріалу проводиться аналіз простих та складних речень з фокусом на речення, що відхиляються від двоскладної структури, встановлюються найбільш частотні моделі для українського та німецького кінодіалогу в залежності від тенденції до редукції головних членів речення. Під час аналізу недвоскладних речень звертається увага на суттєву відмінність недвоскладних еліптичних та неповних або обірваних речень. Окрім поверхневої структурної неіконічності, як зменшення синтаксичної складності речення, наявності недвоскладних, еліптичних, неповних або обірваних речень, на нашому матеріалі в ролі емотивних маркерів розглядаються такі прийоми як різні види повторів (епіфоричний, анафоричний та рамковий повтори, підхвати), (емфатична) інверсія, порівняння, прийоми нагнітання та парцеляція. Визначається тенденція до парцеляції різних членів речення та парцеляція речень в складі підрядного.