СИНТАКСИЧНА НЕІКОНІЧНІСТЬ ЯК МАРКЕР ЕМОЦІЙНОГО РОЗМОВНОГО МОВЛЕННЯ: УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ПАРАЛЕЛІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-16-20Ключові слова:
експресивний синтаксис, емоція, розмір синтаксичних одиниць, еліптичне речення, неповне речення, інтенсивність емоції, стилістичні прийомиАнотація
У статті розглядається питання доцільності компаративного дослідження категорії емотивності на синтаксичному рівні на матеріалі кінематографу та зокрема емоційного кінодіалогу німецьких та українських оригінальних теленовел, як перспективного лінгвістичного масиву тексту (“Sturm der Liebe”, ”Alisa – folge deinem Herzen”, “Wege zum Glück, Spuren im Sand” та «Тільки кохання», «Дві матері», «Обручка з рубіном» (12 000 речень, близько 70 000 слів)). Мета дослідження полягає у виявленні та порівнянні механізмів реалізації емотивного потенціалу реплік німецьких та українських теленовел на синтаксичному рівні. Дослідження спирається на методи лінгвістичного опису, системного, компонентного та кількісного аналізу, методи інтерпретації та зіставлення. Синтаксичний аналіз проводиться на поверхневому структурному та стилістико-синтаксичному рівнях. В обох мовах досліджується специфіка довжини емотивного речення та встановлюється закономірність залежності довжини речення від інтенсивності емоції та емотивного знаку. На базі поданого матеріалу проводиться аналіз простих та складних речень з фокусом на речення, що відхиляються від двоскладної структури, встановлюються найбільш частотні моделі для українського та німецького кінодіалогу в залежності від тенденції до редукції головних членів речення. Під час аналізу недвоскладних речень звертається увага на суттєву відмінність недвоскладних еліптичних та неповних або обірваних речень. Окрім поверхневої структурної неіконічності, як зменшення синтаксичної складності речення, наявності недвоскладних, еліптичних, неповних або обірваних речень, на нашому матеріалі в ролі емотивних маркерів розглядаються такі прийоми як різні види повторів (епіфоричний, анафоричний та рамковий повтори, підхвати), (емфатична) інверсія, порівняння, прийоми нагнітання та парцеляція. Визначається тенденція до парцеляції різних членів речення та парцеляція речень в складі підрядного.
Посилання
Волокитина А. И. Соотношение коммуникативного и структурного планов в порядке слов немецкого языка. Саратов : изд. Саратовского университета, 1969. 254 с.
Девкин В. Д. Немецкая разговорная речь. Синтаксис и лексика. М. : Международные отношения, 1979. 254 с.
Каушанская В. Л. Грамматика английского языка. М. : Просвещение, 1973. 320 с.
Кострова О. А. Экспрессивный синтаксис современного немецкого языка. М. : Флинта, 2004. 240 с.
Лагутин В. И. Проблемы анализа художественного диалога. Кишинев, 1991. 98 с.
Лебедев В. Б. Об одной структурной особенности немецкой диалогической речи. Ученые записки Горьковского государственного педагогического института. Вып. 30. Волго-вятское изд-во, 1976. С. 231–240.
Орлова Н. Н. Языковые средства выражения эмоций: синтаксический аспект (на материале современной английской прозы) : дис. … канд. фил. наук: 10.02.19, 10.02.04. Ростов-на-Дону, 2009. 188 с.
Сидоренко І. А. Повтор як ключовий принцип функціонування стилістичних фігур сучасних англомовних драматичних творах. Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики. Збірник наукових праць Чернівецького нац. унів. ім. Ю. Федьковича. Чернівці, 2017. С. 252–263.
Скалкин В. Л. Обучение диалогической речи. Киев : Радянська школа, 1989. 157 с.
Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови. Запоріжжя : ЗДУ, 2002. 352 с.
Шендельс Е. И. Грамматика немецкого языка. М. : 1974. 366 с.
Шипова И. А. Эмоциональный синтаксис в немецкоязычном художественном дискурсе : дис. … канд. фил. наук: 10.02.04. М., 2005. 230 с.
Fiehler R. Syntaktische Phänomene in der gesprochenen Sprache. Handbuch “Satz, Äußerung, Schema”. Berlin/Boston : de Gruyter, 2015. S. 370–395.
Fiehler R. Angewandte Diskursforschung. Neuauflage Radolfzell : Verlag für Gesprächsforschung, 2002. B. 2. S. 18–35.
Günthner S. Praktiken erhöhter Dialogizität: onymische Anredeformen als Gesten personifizierter Zuwendung. Zeitschrift für germanistische Linguistik. 2016. 44 (3). S. 406–436.
Hoffmann L., Ziffonum G. Strecker B. Grammatik der deutschen Sprache. Verlag W de S, Berlin, 1997. 952 s.
Kailuweit R. Syntax und Semantik französischer und italienischer Gefühlsverben. Tübingen : Niemeyer Verl., 2005. 372 s.
Kelih E, Grzybek P. Häufigkeiten von Satzlängen: Zum Faktor der Intervallgröße als Einflussvariable (am Beispiel slowenischer Texte). Glottometrics 8. 2004. S. 23–41.
Osterroth А. Der Einfluss der synchronfassungen massenmedialer Produkte auf den Sprachwandel am Beispiel des Lexems Nerd. Sprachreport, 31 (2015), 3. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/83653824.pdf
Schreiber M. Textgrammatik – gesprochene Sprache – Sprachvergleich: Pronomen im gesprochenen Französischen und Deutschen. Frankfurt am Main : Lang, 1999. 537 s.
Weinrich H. Textgrammatik der deutschen Sprache. Georg Olms Verlag, Zürich, 1990. 1111 s.