THEORETICAL SUBSTANTIATION OF THE PSYCHOSEMANTIC MODEL OF LEGAL CONSCIOUSNESS OF PERSONALITY
DOI:
https://doi.org/10.32782/psych.studies/2026.1.13Keywords:
legal consciousness, psychosemantics, semantic space, individual system of meanings, semantic differential, categorical structure of consciousness, legal representationsAbstract
The article is devoted to the theoretical substantiation of the psychosemantic model of the legal consciousness of the individual. The author draws attention to the fact that the usual methods of studying legal consciousness – questionnaires, questionnaires, scales of attitudes – allow us to record only what a person is ready to openly say about his attitude to law, but say little about the deep meanings that actually guide his behavior. That is why the paper justifies the expediency of resorting to psychosemantic tools – semantic differential, J. Kelly’s repertoire lattices, free associative experiment – as means that allow us to reach the hidden categorical structures of individual legal consciousness. Based on the theoretical analysis, a three-level model is proposed, which includes the cognitive-categorical level (how a person structures legal concepts, how differentiated and interconnected they are), the emotional-evaluative level (what affective coloring legal categories acquire in the consciousness of a particular person) and the motivational- regulatory level (to what extent a person internally identifies with a lawful or unlawful model of behavior). The article also considers how this model can be useful in practice – in legal education, in psychological examination, as well as for tracking changes in the legal consciousness of the population under martial law. At the same time, the limitations of the approach are honestly outlined, in particular, the fact that psychosemantic methods require respondents to have a certain ability to reflect, and the procedure for constructing semantic spaces itself is quite laborious.
References
Чуніхіна С. Л. Психологічний стан українського суспільства в контексті повномасштабної війни: між витривалістю та виснаженням : наукова доповідь. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2024. Т. 6, № 2, С. 1–5. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6235
Дарійчук О. П., Дробот О. В. Когнітивна психологія і психосемантика: історія та взаємозв’язок становлення. Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень – 2019: Тези IІІ міжнародної науково-практичної конференції (21 листопада 2019 року, м. Київ) / Відп. ред. О.В. Дробот; Національний авіаційний університет, Факультет лінгвістики та соціальних комунікацій – м. Київ, 2019. С. 101–106. URL: http://kpppo.nau.edu.ua/files/Konfer22019.pdf
Макаренко Л. О. Правосвідомість як необхідна складова частина реалізації правосуб’єктності. Право і суспільство. 2018. № 5, С. 22–28. URL: https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/30730
Міхайліна Т. Правосвідомість у правовій системі: кібернетичний та синергетичний аспекти. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 8, С. 150–155. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2019.8.28
Соколовський О. О. Структурність правової свідомості як основоположна ознака, що визначає її зміст. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2019. Вип. 25, С. 60–66. DOI: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i25.870
Натеса Д. М., Каленський А. А. Розвиток правової свідомості викладачів закладів професійної освіти в будівельній сфері: міжнародний досвід і вітчизняні перспективи. Збірник матеріалів VII Міжнародної конференції КНУБА, 14 листоп. 2024 р. Київ, 2024. С. 307–311. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/744145/1/zbirnyk-materialiv_7_mizhnarodnoyi-konferentsiyiknuba-14.11.2024-308-312.pdf
Лозова О. М. Психосемантика етнічної свідомості : монографія. Київ : Освіта України, 2007. 402 с. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/5067/1/OO_Lozova_KPP_IL.pdf
Тепляков М. М. Психосемантика трансформації буденної свідомості особистості : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.01. Київ, 2019. 490 с. URL: https://psychology-naes-ua.institute/read/1774/
Савелюк Н. М. Психосемантичні виміри переживання психоемоційних станів українцями в умовах війни. Наукові записки. Серія: Психологія. 2024. Вип. 1(3), С. 139–147. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-19.
Засєкіна Л. Мовна особистість в сучасному соціальному просторі. Соціальна психологія. 2007. № 5(25). С. 82–90.
Ковальчук В. Б., Панчук І. О. Правосвідомість як фактор утвердження демократичних основ державного та суспільного ладу : монографія. Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2016. 212 с. URL: https://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/Monografiya_Konalckuk,%20Panchuk_1-9_210.pdf
Завалевський Ю., Бережна Т., Блашкова О. Психологічне здоров’я української молоді в умовах воєнного стану. Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. Вип. 85, т. 1, С. 311–319. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/85-1-47
Андрусишин Н., Бас-Юрчишин М., Конечний Ю., Тимечко І. Регіональна конвергенція психологічного стресу серед української молоді: аналіз даних опитувань 2023–2024 років. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 2025. № 3(21), С. 155–162. DOI https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-3-21
Бочелюк В. Й. Психологічні особливості професійно-діяльнісного потенціалу особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2016. Вип. 4, С. 138–143. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_4_28
