ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПСИХОСЕМАНТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

  • Галина Олегівна Погорілець Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка https://orcid.org/0009-0002-7160-2095

DOI:

https://doi.org/10.32782/psych.studies/2026.1.13

Ключові слова:

правова свідомість, психосемантика, семантичний простір, індивідуальна система значень (смислів), семантичний диференціал, категоріальна структура свідомості, правові уявлення

Анотація

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню психосемантичної моделі правової свідомості особистості. Автор звертає увагу на те, що звичні способи вивчення правосвідомості – анкети, опитувальники, шкали установок – дають змогу зафіксувати лише те, що людина готова відкрито сказати про своє ставлення до права, але мало що говорять про глибинні смисли, які насправді керують її поведінкою. Саме тому в роботі обґрунтовується доцільність звернення до психосемантичного інструментарію – семантичного диференціала, репертуарних ґраток Дж. Келлі, вільного асоціативного експерименту – як засобів, що дозволяють дістатися до прихованих категоріальних структур індивідуальної правосвідомості. На основі проведеного теоретичного аналізу запропоновано трирівневу модель, яка включає когнітивно-категоріальний рівень (як людина структурує правові поняття, наскільки вони диференційовані та пов’язані між собою), емоційно-оцінний рівень (яке афективне забарвлення набувають правові категорії у свідомості конкретної особи) та мотиваційно-регулятивний рівень (наскільки людина внутрішньо ототожнює себе з правомірною чи протиправною моделлю поведінки). У статті також розглядається, яким чином ця модель може бути корисною на практиці – у юридичній освіті, у психологічній експертизі, а також для відстеження змін у правосвідомості населення в умовах воєнного стану. Водночас окреслено й обмеження підходу, зокрема те, що психосемантичні методи вимагають від респондентів певної здатності до рефлексії, а сама процедура побудови семантичних просторів є досить трудомісткою.

Посилання

Чуніхіна С. Л. Психологічний стан українського суспільства в контексті повномасштабної війни: між витривалістю та виснаженням : наукова доповідь. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2024. Т. 6, № 2, С. 1–5. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2024.6235

Дарійчук О. П., Дробот О. В. Когнітивна психологія і психосемантика: історія та взаємозв’язок становлення. Психологія свідомості: теорія і практика наукових досліджень – 2019: Тези IІІ міжнародної науково-практичної конференції (21 листопада 2019 року, м. Київ) / Відп. ред. О.В. Дробот; Національний авіаційний університет, Факультет лінгвістики та соціальних комунікацій – м. Київ, 2019. С. 101–106. URL: http://kpppo.nau.edu.ua/files/Konfer22019.pdf

Макаренко Л. О. Правосвідомість як необхідна складова частина реалізації правосуб’єктності. Право і суспільство. 2018. № 5, С. 22–28. URL: https://elar.navs.edu.ua/handle/123456789/30730

Міхайліна Т. Правосвідомість у правовій системі: кібернетичний та синергетичний аспекти. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 8, С. 150–155. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2019.8.28

Соколовський О. О. Структурність правової свідомості як основоположна ознака, що визначає її зміст. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2019. Вип. 25, С. 60–66. DOI: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i25.870

Натеса Д. М., Каленський А. А. Розвиток правової свідомості викладачів закладів професійної освіти в будівельній сфері: міжнародний досвід і вітчизняні перспективи. Збірник матеріалів VII Міжнародної конференції КНУБА, 14 листоп. 2024 р. Київ, 2024. С. 307–311. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/744145/1/zbirnyk-materialiv_7_mizhnarodnoyi-konferentsiyiknuba-14.11.2024-308-312.pdf

Лозова О. М. Психосемантика етнічної свідомості : монографія. Київ : Освіта України, 2007. 402 с. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/5067/1/OO_Lozova_KPP_IL.pdf

Тепляков М. М. Психосемантика трансформації буденної свідомості особистості : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.01. Київ, 2019. 490 с. URL: https://psychology-naes-ua.institute/read/1774/

Савелюк Н. М. Психосемантичні виміри переживання психоемоційних станів українцями в умовах війни. Наукові записки. Серія: Психологія. 2024. Вип. 1(3), С. 139–147. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-19.

Засєкіна Л. Мовна особистість в сучасному соціальному просторі. Соціальна психологія. 2007. № 5(25). С. 82–90.

Ковальчук В. Б., Панчук І. О. Правосвідомість як фактор утвердження демократичних основ державного та суспільного ладу : монографія. Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2016. 212 с. URL: https://lib.oa.edu.ua/files/funds/vudavnutstvo/Monografiya_Konalckuk,%20Panchuk_1-9_210.pdf

Завалевський Ю., Бережна Т., Блашкова О. Психологічне здоров’я української молоді в умовах воєнного стану. Актуальні питання гуманітарних наук. 2025. Вип. 85, т. 1, С. 311–319. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/85-1-47

Андрусишин Н., Бас-Юрчишин М., Конечний Ю., Тимечко І. Регіональна конвергенція психологічного стресу серед української молоді: аналіз даних опитувань 2023–2024 років. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 2025. № 3(21), С. 155–162. DOI https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-3-21

Бочелюк В. Й. Психологічні особливості професійно-діяльнісного потенціалу особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2016. Вип. 4, С. 138–143. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2016_4_28

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-04

Як цитувати

Погорілець, Г. О. (2026). ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПСИХОСЕМАНТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПРАВОВОЇ СВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ. Психологічні студії, (1), 98–106. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2026.1.13

Номер

Розділ

Статті