МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Автор(и)

  • Наталія Євгенівна Гоцуляк Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка https://orcid.org/0000-0003-2170-0666

DOI:

https://doi.org/10.32782/psych.studies/2026.1.2

Ключові слова:

цифрове середовище, поведінка особистості, емпіричне дослідження, методологія дослідження, онлайн-поведінка, цифрова ідентичність, цифрові сліди, етичні аспекти дослідження, міждисциплінарний підхід

Анотація

Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному аналізі основних проблем побудови емпіричного дослідження поведінки особистості у цифровому середовищі та обґрунтуванні підходів до їх подолання з урахуванням специфіки сучасного цифрового простору. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує положення психології особистості, соціальної психології, цифрової соціології та методології емпіричних досліджень. У роботі використано методи теоретичного аналізу й узагальнення наукових джерел, порівняльний аналіз традиційних та цифрових методів збору даних, а також методологічну рефлексію щодо застосування опитувань, спостереження, аналізу цифрових слідів і контент-аналізу онлайн-взаємодії. Особлива увага приділяється проблемам операціоналізації ключових понять, валідності та надійності інструментарію, репрезентативності вибірки й етичним аспектам дослідження цифрової поведінки. Наукова новизна полягає у систематизації методичних труднощів емпіричного вивчення поведінки особистості у цифровому середовищі як цілісного об’єкта дослідження, а також у розробці методичних рекомендацій щодо проєктування дослідницьких стратегій, які враховують динамічність цифрових платформ, алгоритмічний вплив і контекстуальність онлайн-поведінки. Запропоновано комплексний підхід до поєднання кількісних і якісних методів аналізу цифрової активності особистості. Висновки полягають у тому, що ефективне емпіричне дослідження поведінки особистості у цифровому середовищі потребує адаптації класичних методологічних підходів до умов цифрової реальності, врахування соціокультурних і технологічних чинників, а також суворого дотримання етичних норм. Обґрунтовано доцільність використання комбінованих методів і контекстуального аналізу як засобів підвищення валідності та надійності результатів дослідження.

Посилання

Ломачинська І.М., Хрипко С.А., Волинець І.М. Соціально-психологічні аспекти цифрового здоров’я студентів у контексті викликів цифрової епохи. Освітологічний дискурс, 2025. 50 (3). С. 94–106. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.3.9

Зінченко О.В. Емпіричне дослідження психологічних характеристик інтернет-спілкування у підлітковому віці. Проблеми сучасної психології. 2015. Вип. 29. С. 251–265. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2015_29_24.

Joinson, A. N. Looking at, looking up or keeping up with people? British Journal of Psychology. 2008. 99 (Pt 3), рр. 387–405. DOI: https://doi.org/10.1348/000712608X314891

Сіленко А.О., Неденко К.В. Психологічні особливості особистості в цифровому середовищі: методологічні аспекти. Журнал психології та педагогіки, 2020. 15 (3), 34–49. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.15

Шульжик Ю., Кондра О., Осліковський В. Наслідки впливу цифрових технологій на психічне здоров’я молоді. Суспільство та національні інтереси. 2024. 5(5), 36–44. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1572-2024-5(5)-36-44.

Lobanova-Shunina T., Shunin Yu. Technology impact on developing virtual identity. Riga : Technical University, 2015. URL: https://www.researchgate.net/publication/319652827_Technology_impact_on_developing_virtual_identity

Reips, U.-D. Standards for Internet-based experimenting. Experimental Psychology. 2002. 49 (4), рр. 243–256. DOI: https://doi.org/10.1026//1618-3169.49.4.243

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-04

Як цитувати

Гоцуляк, Н. Є. (2026). МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОБУДОВИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ У ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ. Психологічні студії, (1), 15–20. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2026.1.2

Номер

Розділ

Статті