ТЕМБРОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У КОНТЕКСТІ БІНАРНОЇ ОПОЗИЦІЇ ЖІНОЧЕ/ЧОЛОВІЧЕ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-5

Ключові слова:

ансамбль, духові інструменти, бінарна опозиція жіноче/чоловіче, тембр, камерна інструментальна музика, семантика.

Анотація

Мета дослідження полягає у виявленні особливостей семантичного наповнення застосування тембру різних духових інструментів у контексті бінарної опозиції «чоловіче/жіноче». Методологія роботи поєднує методи історичного та теоретичного музикознавства: компаративний, порівняльно-типологічний, образно- змістовний, описовий. Наукова новизна. У статті вперше в вітчизняному музикознавстві виявляються особливості тембрової характеристики духових інструментів у контексті співвідношення бінарно-опозиційних основ фундаментальних категорій фемінності та маскулинності. Також вперше прослідковується історичний розвиток вказаних явищ у зв’язку саме з тембровими показниками інструментів духової групи. Висновки. Стародавні культури Індії і Китаю надають достатньо чітко визначені критерії маркування жіночих і чоловічих якостей тембру, що найчастіше пов’язані з духовними та соціальними призначеннями того або іншого інструменту духової групи. Акцентування чоловічого аспекту у використанні духових інструментів в епоху Середньовіччя у зв’язку з великим значенням чоловічої соціально-історичної тематики життя: теми війни, оборони і захисту. Поступове збільшення ролі жіночого аспекту в епоху Відродження у зв’язку з провідними ідеями того часу – ідеєю гуманізму, культом Богородиці і вищих християнських жіночих якостей милосердя, ніжності, м’якості. Поступовим формуванням рівноваги жіночо/чоловічого аспектів у їх бінарній опозиції в період історії музичного мистецтва Нового часу. Перевага чоловічих та дисонансно-жіночих аспектів під час соціальних зворушень революційних та воєнних подій кінця ХVIII століття (Французька революція) і, особливо, ХХ століття з його двома світовими війнами та численними соціальними вибухами та непокоєм. Таким чином, ми бачимо, що з часом підхід до семантичного тлумачення тембрів духових інструментів у контексті парадигми «жіноче/чоловіче» набуває еволюційного змісту – переходу від досить типової трактовки тембру того або іншого інструменту духової групи до все більш індивідуалізованих, авторських трактувань їх психологічного змісту. Також величезну роль у цьому процесі відіграє соціально-історичний контекст змістовного наповнення тембру того або іншого духового інструменту. Увагу до різнобарвності та підкреслення особливих тембрових ефектів ми бачимо в камерно-інструментальній музиці ХХ століття та перших десятиліть наступного століття, які дають дуже цікавий і індивідуальний тембровий спектр застосування духових інструментів у контексті ідеї бінарної дуальності опозиції жіноче/чоловіче і потребує окремого розглядання зазначеної теми.

Посилання

Гао Цянжу. Народні інструменти в музичній культурі Китаю. Бакалаврська робота. Суми, 2021. 56 с.

Гишка І. С. Звук як візитна картка інструмента, основний визначник його розвитку, ролі і місця в соціально-культурній сфері різних епох (на прикладі генезису і еволюції звуку труби). Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя. Збірник наукових праць. Вип. 8 / Упор. С.Д. Цюлюпа. Рівне : Волинські обереги, 2016. С. 65–70.

Денисенко М. Про модальність як формотворчу функцію тембру. Наукові записки / Серія: мистецтвознавство. Тернопіль : ТДПУ, 2000. № 1(4). С. 67–74.

Єрмак І. Ю. Флейтове виконавське мистецтво Західної Європи XVIII ст.: розвиток інструмента, техніка, репертуар : дис. … канд. мистецтв. Київ, 2020. 432 с.

Карпяк А. Я. Концепційні засади художнього мислення сучасного флейтиста : монографія. Львів : Наук. т-во ім. Т.Шевченка, 2013. 378 с.

Круль П. Ф. Національне духове інструментальне мистецтво українського народу (малодосліджені сторінки історії) : [монографія]. Київ : НАН України, 2000. 324 с.

Кушнір А. Я. Еволюція поперечної флейти від стародавніх часів до XVIII сторіччя. Музичне мистецтво. 2013. Вип. 13. С. 229–236. 8. Лі Ян. Звукові архетипи флейти в китайській поезії епохи Тан. Музикознавча думка Дніпропетровщини : Збірник наук. статей. Вип. 18 (1). Дніпро : ГРАНІ, 2020. С. 93–104.

Лі Сябінь. Духові інструменти в китайській музичній творчості та виконавстві. Студії мистецтвознавчі. Київ : ІМФЕ НАН України, 2011. №3(35). С. 110–115.

Рудика О. А. Французьке флейтове мистецтво кінця XVIII – початку XIX століття у контексті формування системи професійної музичної освіти : дис… доктора філософії. Київ, 2022. 237 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-04

Як цитувати

ГАВРИЛЕНКО, Л. (2023). ТЕМБРОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ДУХОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У КОНТЕКСТІ БІНАРНОЇ ОПОЗИЦІЇ ЖІНОЧЕ/ЧОЛОВІЧЕ. Fine Art and Culture Studies, (3), 33–39. https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-5

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО