“НАСЛІДУЮЧИ ГАНОНА” БОГДАНА КРИВОПУСТА: ПОЛІ-ЛАДОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПІАНІСТІВ

Анотація

Мета статті – розкрити методико-виконавські засади фортепіанної музики Богдана Кривопуста у виконавській парадигмі сучасного українського фортепіанного мистецтва, проаналізувати стан досліджуваності проблематики застосування аспектів поліладовості у фортепіанній музиці на прикладі фортепіанного твору «Наслідуючи Ганона», з’ясувати взаємозв’язок аналогій раціонального та ірраціонального у процесі аналізу та виконавства. Дослідити значення використання лейтмотивів 1-ї вправи Ш. Ганона у фортепіанній творчості українського композитора Б. Кривопуста, обгрунтувати джерело національних сентенцій в інтеграції з традиціями джазового фортепіанного регтайму. Методологія дослідження полягає в застосуванні компаративного, логічного, аналітичного та мистецтвознавчого методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє з’ясувати особливості застосування формотворчих елементів у розвитку поліладовості фортепіанного мистецтва Б. Кривопуста на основі вивчення методико-виконавських засад «Наслідуючи Ганона» в інтегрованій синергії. Наукова новизна. Вперше розкриваються основні формотворчі засади застосування поліладових аспектів у фортепіанній музиці Б. Кривопуста, розширення горизонтів інтерпретації методико-виконавських образів у розумінні гармонічної мови та мелодики, елементів застосування лейтмотиву 1-ї вправи Ш. Ганона в інтеграції з джазовою поліакордикою фортепіанного регтайму. Використання інтеграційних та інтерпретаційних джазово-музичних витоків і українського мелосу в умовах поліладових механізмів виконавства як синергетичного підходу та стилістики сучасної інтерпретації. Висновки. Відображення поліладових аспектів у сучасній українській фортепіанній музиці є еволюцією музичної мови в умовах нестандартного композиторського підходу, що відображається у нашаруванні й поєднаннях поліладових та політональних структур у єдину канву музичного мелосу, до гармонічних та ритмо-інтонаційних витоків, які спрямовані до оновлення напряму українського фортепіанного регтайму. Популяризація національних рис фортепіанної музики, утвердження виконавсько-формотворчих елементів на засадах поліладовості є малодосліджуваним явищем і перебуває на етапі докорінних змін та трансформації.