СОЦІАЛЬНІ ПРОСТОРИ ТА ПАРТИСИПАЦІЙНІ ПРАКТИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ФОТОГРАФІЇ 1990-Х РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-25Ключові слова:
фотографія, українська фотографія, партисипаційні практики, соціальний простір.Анотація
Стаття аналізує певний зріз в історії української фотографії та торкається декількох аспектів, які стали ключовими чинниками для розвитку фотографічного мистецтва в Україні. Проблематика дослідження зосереджена, перш за все, на таких важливих явищах як соціальні простори та партисипаційні практики – тих малодосліджених сторінках історії фотографії України, без аналізу яких неможливо скласти повну картину передумов та розвитку української фотографії першого десятиліття Незалежності. В цей історичний період митці мали об’єднуватись, тому соціальні простори як середовища для існування певних взаємовідносин та їх активне створення були важливими для консолідації і об’єднання митців, популяризації фотографії як мистецтва. Партисипаційні практики як модель взаємовідносин та пошук колективних методів взаємодії відіграли свою значущу роль, перш за все, для формування нового мистецького бачення та оформлення оновленої візуальної мови української фотографії доби Незалежності. Таким чином, метою дослідження є історичний аналіз фотографії даного періоду саме через призму цих двох важливих понять. Методологічною основою дослідження є наступні методи: культурологічний, міждисциплінарний - для можливості зрозуміти світоглядні засади в контексті конкретного історичного проміжку ,історико-культурний та контекстуальний для окреслення особливостей української фотографії в загальному процесі розвитку української культури першого десятиліття незалежності, аналітичний – для вивчення стану досліджуваної теми, метод теоретичного узагальнення для підведення підсумків дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в контексті історії фотографії України даного періоду, вперше доведена важливість та ключова роль соціального простору і партисипаційних практик. Дослідження аналізує різні прояви творчої та соціальної активності фотоспільноти, та доводить, що 1990-і роки заклали основу для подальшого руху мистецтва фотографії сформували розвиток творчої мови більшості авторів, діяльність яких стане уособленням української фотографії першого десятиліття доби Незалежності.
Посилання
Bishop C. Artificial Hells: Participatory Art and the Politics of Spectatorship. London, 2012. 390 p.
Bourdieu P. Sociology in Question. London, 1993. 192 p.
Richardson A. Participation (Concepts in Social Policy). London, 1983. 160 p.
Витський О., Незалежна українська академія фотомистецтва. Світло й тінь. 1991. № 2. С. 16.
Вишеславський Г. Contemporary Art України – від андеграунду до мейнстріму. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України, 2020. 254 c.
Левицький О., Юрій Косін: коментар до метамаргінальності. Фотографія Ревю. 1996. №1. С. 26–37.
Ляпін О., Луганськ – місто фотогенічне. Фотографія Ревю. 1996. №1. С. 18–25.
Ляпін О. Чорно-біла фотографія. Олександр Чекменьов. Київ, 2008. 124 c.
Нариси з історії образотворчого мистецтва України ХХ ст / за ред. В. Д. Сидоренко. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України, 2006. 656 c.
Сидоренко В. Візуальне мистецтво від авангардних зрушень і новітніх спрямувань. Розвиток візуального мистецтва України ХХ–ХХІ століття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України, 2008. 187 c.
