СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АРТ-ТЕРАПІЇ В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ

Анотація

Сьогодні арт-терапія стала визнаною практикою, що використовується у багатьох клінічних, реабілітаційних, психологічних, освітніх і навіть розважальних установах. Вона допомагає людям виразити свої почуття, розвинути внутрішній потенціал і знайти способи подолання труднощів. Арт-терапевти використовують мистецтво як засіб спілкування і пізнання самого себе, сприяючи покращенню як фізичного, так і психічного здоров'я людини. Арт-терапія є цінним інструментом в умовах війни і конфліктів, допомагаючи людям пережити травматичні досвіди, розвинути свої сили і знайти вихід із складних життєвих ситуацій шляхом самовираження та зцілення. Вона може бути ефективною підтримкою для військових ветеранів, біженців, жертв насильства і будь-якої іншого особи, що відчуває наслідки конфліктів. З огляду на все вищезазначене беззаперечною є актуальність дослідження генези та еволюції різних методик і практик арт-терапії в історико-культурному вимірі. Мета дослідження полягає в аналізі генези та еволюції різних методик і практик арт-терапії в історії світової культури. Методологія дослідження. Нині арт-терапія постає як універсальне міждисциплінарне явище, яке виникло завдяки поєднанню мистецтва і науки і далі еволюціонує на методологічних засадах різних наук – психології, медицини, культурології, педагогіки, соціології та інш. Теоретико-методологічну основу для дослідження склали наукові теорії, які по-різному аналізували сутність творчості та її вплив на внутрішній чуттєво-емоційний світ самого творця, при цьому часто апелюючи до прадавніх архаїчних форм мистецтва та їх історичну еволюцію. Такі різні методологічні підходи у аналізі арт-терапії демонструють психоаналіз, герменевтика, інтуїтивізм, екзистенціалізм та інші. Еволюція арт-терапії розглядається в контексті історії світової культури. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що арт-терапія розглядається не тільки як різновид психотерапевтичної практики, а виводяться закономірності зародження та еволюції різних видів впливу творчої діяльності людини на гармонізацію особистості із собою та з навколишнім світом Висновки. Враховуючи увесь попередній історичний досвід «лікування мистецтвом», сьогодні відновлюються дуже давні методики арт-терапії і на їх основі розробляються новітні. В умовах війни ці практики широко використовуються і дають хороші результати, яких не вдається досягнути традиційними прийомами реабілітації. Арт-терапія стає ефективним інструментом для підтримки і відновлення психічного, фізичного, морального, соціального благополуччя постраждалих осіб. У статті виокремлено універсальні чинники, які здавна реалізовувалися в арт-терапії і сьогодні, в сучасних соціокультурних умовах, стали гарантом високої ефективності цього напряму. Окрім цього, нині арт-терапія постає як сучасний метод культурної рекреації, гнучкий інструмент, що має високу терапевтичну цінність і дозволяє особистості формувати творче ставлення до життя з усіма його складнощами. Арт-терапія актуалізує внутрішній потенціал кожної людини, сприяє зціленню і встановленню гармонії особистості, формує творчу позицію людини, сприяє інтеграції чи реінтеграції у культурне середовище. Це надзвичайно ресурсний метод на шляху подолання екзистенційних викликів, перед якими постає людина в сучасній культурі.