СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АРТ-ТЕРАПІЇ В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-27

Ключові слова:

арт-терапія, мистецтво, творчість, культурологія мистецтва, історія світової культури, соціокультурна реабілітація.

Анотація

Сьогодні арт-терапія стала визнаною практикою, що використовується у багатьох клінічних, реабілітаційних, психологічних, освітніх і навіть розважальних установах. Вона допомагає людям виразити свої почуття, розвинути внутрішній потенціал і знайти способи подолання труднощів. Арт-терапевти використовують мистецтво як засіб спілкування і пізнання самого себе, сприяючи покращенню як фізичного, так і психічного здоров'я людини. Арт-терапія є цінним інструментом в умовах війни і конфліктів, допомагаючи людям пережити травматичні досвіди, розвинути свої сили і знайти вихід із складних життєвих ситуацій шляхом самовираження та зцілення. Вона може бути ефективною підтримкою для військових ветеранів, біженців, жертв насильства і будь-якої іншого особи, що відчуває наслідки конфліктів. З огляду на все вищезазначене беззаперечною є актуальність дослідження генези та еволюції різних методик і практик арт-терапії в історико-культурному вимірі. Мета дослідження полягає в аналізі генези та еволюції різних методик і практик арт-терапії в історії світової культури. Методологія дослідження. Нині арт-терапія постає як універсальне міждисциплінарне явище, яке виникло завдяки поєднанню мистецтва і науки і далі еволюціонує на методологічних засадах різних наук – психології, медицини, культурології, педагогіки, соціології та інш. Теоретико-методологічну основу для дослідження склали наукові теорії, які по-різному аналізували сутність творчості та її вплив на внутрішній чуттєво-емоційний світ самого творця, при цьому часто апелюючи до прадавніх архаїчних форм мистецтва та їх історичну еволюцію. Такі різні методологічні підходи у аналізі арт-терапії демонструють психоаналіз, герменевтика, інтуїтивізм, екзистенціалізм та інші. Еволюція арт-терапії розглядається в контексті історії світової культури. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що арт-терапія розглядається не тільки як різновид психотерапевтичної практики, а виводяться закономірності зародження та еволюції різних видів впливу творчої діяльності людини на гармонізацію особистості із собою та з навколишнім світом Висновки. Враховуючи увесь попередній історичний досвід «лікування мистецтвом», сьогодні відновлюються дуже давні методики арт-терапії і на їх основі розробляються новітні. В умовах війни ці практики широко використовуються і дають хороші результати, яких не вдається досягнути традиційними прийомами реабілітації. Арт-терапія стає ефективним інструментом для підтримки і відновлення психічного, фізичного, морального, соціального благополуччя постраждалих осіб. У статті виокремлено універсальні чинники, які здавна реалізовувалися в арт-терапії і сьогодні, в сучасних соціокультурних умовах, стали гарантом високої ефективності цього напряму. Окрім цього, нині арт-терапія постає як сучасний метод культурної рекреації, гнучкий інструмент, що має високу терапевтичну цінність і дозволяє особистості формувати творче ставлення до життя з усіма його складнощами. Арт-терапія актуалізує внутрішній потенціал кожної людини, сприяє зціленню і встановленню гармонії особистості, формує творчу позицію людини, сприяє інтеграції чи реінтеграції у культурне середовище. Це надзвичайно ресурсний метод на шляху подолання екзистенційних викликів, перед якими постає людина в сучасній культурі.

Посилання

Авер’янова Н. М. Застосування арт-терапії в сучасних умовах російсько-української війни. Комплексний підхід до модернізації науки: методи, моделі та мультидисциплінарність: матеріали II Міжнародної наукової конференції. м. Луцьк, 3 березня, 2023 р. С. 140–146.

Антошко М. Витоки мистецтва та виховання у Стародавньому Китаї. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. №1. 2020. С. 175–180.

Аристотель. Метафізика (Філософія). Переклад з давньогр. О.Панич. К.: Темпора, 2022. 848 с.

Арістотель. Нікомахова етика. Переклад з давньогр. В. Ставнюк. К.: Аквілон-Плюс. 2002. 480 с.

Біблія (Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту). Видання місійного тов-ва «Нове життя Україна, Кемпус Крусейд фор Крайст», 1992. С. 1–959; С. 1–296.

Біда О. Різні підходи до визначення арт-терапії. Педагогічний часопис Волині. №4 (11). 2018. С. 14–17.

Боецій С. Розрада від філософії. Пер. з лат. А. Содомора. К.: Основи, 2002. 146 с.

Бриндіков Ю. Л. Арт-терапія: суть, можливості роботи з військовослужбовцями учасниками бойо- вих дій. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2017. Вип. 2. С. 42–45.

Брюховецька О. В. Арт-терапевтичні технології у процесі особистісно орієнтованої підготовки майбутніх психологів, які отримують другу вищу освіту. ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України, 2014. С. 1–13.

Доренський В. Мистецтво як феномен людино творення. Філософська думка. 2009. № 6. С. 61–78.

Іванова В. Арт-терапія: проблеми становлення та розвитку. Наукові праці. Випуск 95. Том 108. 2009. С. 43–46.

Кравченко А. Нестеренко В. В. Можливості використання арттерапії з корекційною метою. Сучасні проблеми логопедії та реабілітації. 2018. С. 171–175.

Лазаревська О. Психологічні фактори впливу арт-терапії на процес розвитку дітей. Вісник ХНПУ імені Григорія Сковороди «Психологія». Вип. 63. 2021. С. 133–145.

Мурсамітова І. А. Евритмія як ідея нормалізації душевної рівноваги людини. Система надання освіти дітям з особливими потребами в умовах сучасного закладу освіти: Збірник за матеріалами V Всеукраїнської науково-практичної конференції (12 грудня 2017 р.). С. 119–121.

Новаківська О. Музикотерапія. Innovative Solutions in Research and Education: Conference Proceedings of the 1st. Vol. 1. 2021. Ст. 92–95.

Сорока О. В. Характеристика музикотерапії як допоміжної арт-терапевтичної технології для роботи з молодшими школярами. Психолого-педагогічні науки. 2012. №15. С. 1–12.

Цикунова А. Арт-терапевтичні техніки і практики в роботі з кризовими клієнтами: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія». Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України. 2022. 98 с.

Шаоцян Ю. Формування вокально-фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва на засадах здоров’язбережувальних технологій: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво). Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Одеса. 2022. с. 244.

Gaelynn P. Wolf Bordonaro. International Art Therapy. The Wiley Handbook of Art Therapy, 2016, C. 675–676.

Garai J. E. Art therapy – catalyst for creative expression and personality integration. In H. H. Grayson & C. Loew (Eds.), Changing approaches to the new psychotherapies. Jamaica, N.-Y. : Spectrum, 1978.

Gouk, Penelope. «Making music, making knowledge: The harmonious universe of Athanasius Kircher». Making Music, Making Knowledge. 2001. 160 p. https://www.radiosvoboda.org/a/news-ukraina-invalidnist-statystyka/31324501 .

Naumburg M. Dynamically oriented art therapy: Its principles and practices. New-York : Springer, 1972.

Hazrat Inayat Khan The Mysticism of Sound and Music: The Sufi Teaching of Hazrat Inayat Khan. Shambhala publications, 2022. 416 Р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-05

Як цитувати

СТОЛЯРЧУК, Н. (2023). СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК АРТ-ТЕРАПІЇ В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ. Fine Art and Culture Studies, (3), 204–212. https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-27

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ