СУЧАСНИЙ ТАНЕЦЬ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН: ПОЄДНАННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ І КРЕАТИВНИХ ФОРМ ДОЗВІЛЛЯ

Анотація

Європейський вибір розвитку українського суспільства передбачає усвідомлення нової ролі сучасного хореографічного мистецтва. Час вимагає переосмислення соціокультурних функцій танцю, його художньо-естетичних особливостей та терапевтичних можливостей для створення креативних форм дозвілля в соціокультурному просторі України.Метою статті є аналіз художньо-естетичних та духовно-психологічних особливостей розуміння стильової, жанрово-естетичної та соціокультурної специфіки сучасного танцю в контексті модернізаційних перетворень в Україні. Реалізація поставленої мети відбувається через вирішення наступних завдань: 1) розкриття сутності і поняття сучасного танцю як багатопланового соцікультурного феномену універсальної дії 2) дослідження терапевтичного ефекту сучасного танцю в контексті гармонізації розвитку особистості і обміну культурними цінностями соціальних груп між собою 3) визначення особливостей культурних змістів та символів сучасної хореографічної культури в контексті поєднання духовних цінностей і нових креативних форм дозвілля з метою відтворення культурних цінностей.Методологія дослідження базується на поєднанні культурологічного і мистецтвознавчого підходів до аналізу соціокультурної і художньо-естетичної природи танцю, а також у нагоді став психологічний ракурс осмислення терапевтичних можливостей танцювальних практик.Наукова новизна. У статті розглянуто сукупність характеристик і відмінностей розуміння сучасного танцю та їх використання в сучасних формах соціокультурної діяльності в Україні. Як висновок у статті наголошується, що танець завжди привертав увагу дослідників різних шкіл і напрямків, фізіологів і вчених у галузі психології та педагогіки. Танець можна визначити як соціокультурний феномен, у якому знаходять своє вираження особливо значущі психопластичні інтонації суспільства, відбиваються соціальні мотиви. Танець є цілим комплексом невербальних знаків та сигналів, які несуть інформацію про психологічні особливості особистості та групи. Причина терапевтичного ефекту танцю полягає у важливості, яку відіграє ритм – головний і визначальний елемент танцю, що впливає на душу людини. Танець є моделлю не лише соціальної системи, а й ціннісно-нормативної матриці розвитку окремої особистості.Таке розуміння відкриває нові перспективи в організації креативних форм культурно-дозвіллєвої діяльності в Україні.