УКРАЇНСЬКИЙ ХОРОВИЙ СПІВ ЯК ЗАСІБ КОНСТРУЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2023-6-2

Ключові слова:

хоровий спів, культура, архетип, ментальність, національна ідентичність

Анотація

Мета статті – обґрунтувати історичну роль хорового співу українців як важливого чинника національної самоідентифікації. Методологія дослідження полягає у наступних методах: науково-теоретичному (при розгляді наукових праць, фокус дослідження яких сконцентрований на поняттях «ментальність», «ідентичність»); історико-культурологічному (при окресленні умов існування та функціонування національної хорової культури на різних історичних етапах); системному (при цілісному дослідженні хорового співу як феномену української музичної культури); індуктивному (для відтворення загальної картини української хорової культури). Наукова новизна. Виявлено, що схильність українського народу до гуртового співу зумовлена не лише антропологічними чинниками, багатством української народної пісенності, а й історичними, політичними, соціальними факторами та особливостями національної ментальності. Доведено, що хоровий спів відіграв велику роль в українському державотворчому процесі та мав безпосередній вплив на формування української національної ідентичності. Висновки. Зважаючи на те, що хоровий спів в Україні здавна превалював над іншими видами музичної виконавської діяльності, характерні риси національної ментальності (інтровертивність, кардіоцентричність, емоційність і чутливість, анархічний індивідуалізм із одного боку та колективізм з іншого, релігійність, певною мірою «декоративність») знаходять своє яскраве вираження у традиціях українського гуртового співу. Хоровий спів є однією із найважливіших складових української національної культури, оскільки з ним пов’язаний життєвий і культурний устрій українців – землеробські традиції, родинна та церковна обрядовість завжди супроводжувались спільним співацьким виконавством. Зазначено, що колективне музикування, сутність якого полягає в об’єднанні людей у спільному творчому стремлінні, сприяє конструюванню української національної ідентичності, адже хорове мистецтво стало засобом «самовідродження», «самопоказу» українського народу, сприяло усвідомленню українців себе як нації та репрезентувало українське професійне музичне мистецтво на міжнародній арені.

Посилання

Антонович Д. Українська музика. Українська культура: лекції за редакцією Дмитра Антоновича / упор. С. В. Ульяновська. К.: Либідь, 1993. С. 404–442.

Бермес І. Хоровий спів і ментальність українців. Вісник Прикарпатського університету: Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2011. Вип. 21–22. С. 319–324.

Бенч-Шокало О. Український хоровий спів. Актуалізація звичаєвої традиції: навч. посіб. К.: ред. журн. «Укр. Світ», 2002. 440 с.

Бенч О. Традиція українського хорового співу. URL: http://umo.edu.ua/images/content/institutes/imp/vydannya/visnyk_umo/pedagogika/5_2020/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D1%87.pdf

Візниця Ю. Національна ментальність та риси її українського виміру. URL: https://ukr-socium.org.ua/wp-content/uploads/2010/04/13-19_no-2_vol-33_2010_UKR.pdf

Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні в XVII–XVIII ст. К.: Муз. Україна, 1978. 182 с.

Граб У. Мирослав Антонович: інтелектуальна біографія. Еміграційне музикознавство в українському культуротворенні повоєнних десятиліть: монографія. Львів: В-во УКУ, 2019. 456 с.

Драганчук В. Відображення національної ментальності у сучасній хоровій музиці на основі трансформованої української пісенності. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2012. № 2. С. 49–53. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUm_2012_2_10

Драгомирецька О. Творчість Анатолія Авдієвського в контексті української хорової культури: дис. … канд. мист-ва: 17.00.03. Львів, 2016. 206 с.

Ehrismann S. Singen verboten: Gab es das schon mal. URL: https://www.swissinfo.ch/ger/wirtschaft/singenverboten--gab-es-das-schon-mal--/46230270

Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Львів. 2000. 286 с.

Колесса Ф. Музикознавчі праці. Київ: Наукова думка, 1970. 592 c.

Кошиць О. Спогади. Частина 2. Вінніпег, 1948. 272 с.

Куриляк І. Еволюція драматургічних функцій хору в українській опері: національно-естетичний вимір: дис. … канд. мист-ва: 17.00.03. Львів, 2018. 195 с.

Новакович М. Галицька музика габсбурзької доби: у пошуках української ідентичності. Львів: Т. Тетюк, 2019. 376 с.

Пересунько Т. Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/01/28/156943/

Рудницький А. Українська музика: історично-критичний огляд. Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1963. 406 с.

Рудницький А. Про музику і музик. Нью-Йорк, 1980. 336 с.

Синкевич Н. Соціально-архетипове підґрунтя національно-хорового мистецтва. Тернопільський національний університет ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. 2012. C. 129–135.

Україна: історія, культура, ментальність: навч. посіб. Уманський держ. пед. ун-т імені Павла Тичини / уклад. О. М. Перепелюк. Умань: Візаві, 2021. 157 с.

Фаунтен Дж. Співоча революція. URL: https://weeklyword.eu/uk/%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F/

Фільц О., Невелюк О. Галицька ментальність. URL: https://zbruc.eu/node/74882

Чижевський Д. Нариси історії філософії на Україні. Нью-Йорк, 1991. 176 с.

Шевельов Ю. Я, мені, мене… (і довкруги). Спогади. Частина перша. В Україні. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Sheveliov_Yurii/Ya_mene_mene_i_dovkruhy_Spohady/

Храмова В. До проблеми української ментальності. Українська душа: зб. наук. праць / відп. ред. В. Храмова. Київ: Фенікс, 1992. С. 3–35.

Шлемкевич М. Душа і пісня. Українська душа: зб. наук. праць / відп. ред. В. Храмова. Київ: Фенікс, 1992. С. 97–112.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-28

Як цитувати

ГРИНИШИН, Н. (2023). УКРАЇНСЬКИЙ ХОРОВИЙ СПІВ ЯК ЗАСІБ КОНСТРУЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ. Fine Art and Culture Studies, (6), 9–15. https://doi.org/10.32782/facs-2023-6-2

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО