ЗАСТОСУВАННЯ ПРАКТИК СУЧАСНОГО ТАНЦЮ У ПСИХОЕМОЦІЙНОМУ ВІДНОВЛЕННІ УКРАЇНЦІВ

Анотація

Мета статті – на конкретних прикладах довести ефективність та дієвість методики сучасного танцю та методів танцювально-рухової терапії для психоемоційного відновлення українців під час воєнного стану. Методологія дослідження передбачає опис кейсів застосування сучасного танцю і танцювально-рухової терапії та їх аналіз у контексті теоретично-практичних праць для формулювання обґрунтованих висновків з огляду на їхню доцільність під час широкомасштабних військових дій. Наукова новизна полягає в представленні добірки актуальних кейсів застосування сучасного танцю і танцювально-рухової терапії в роботі з військовими, студентами, ВПО та дітьми, для аналізу їх впливу на підвищення адаптивності та подолання стресу, а також окресленні наявної і потенційної суспільної терапевтичної та культурної користі. Висновки. Осмислення тіла як особливого інструменту вираження, а також як інструменту сприйняття дійсності стало винятково важливим для українців після повномасштабного вторгнення РФ. 24 лютого 2024 року мільйони людей в Україні безпосередньо відчули перспективу припинення свого фізичного існування, знищення, розпад, перехід своїх тіл у нову невідому їм якість. Подолавши первісне відчуття жаху втратити власне тіло, який одночасно також охопив багатьох людей, спонукало хореографів і танцівників виробляти і популяризувати практики по убезпеченню тіла, збереженню його функціональності та ментальної сили. Базові принципи сучасного танцю, роботи з тілом та організації руху, такі як зв’язок дихання і руху, робота з вагою тіла (активна та пасивна), центром ваги (центрування), силою тяжіння, робота з часом і простором, з фокусом уваги, темами «заземлення», ресурсності, динамічного балансу та контрбалансу тощо доводять свою ефективність і широко використовуються українськими хореографами, для формування програм відновлення та освітніх заходів, ретрітів, подій фізичної та психоемоційної реабілітації, програм терапії творчістю та психоедукації тощо в роботі і з військовими, і з цивільними. Техніки та практики сучасного танцю стають для багатьох способом культурного осягнення тіла, допомагаючи через рух віднайти гармонійне поєднання тілесності та свідомості. Активовані диханням механізми саморегуляції, актуальні для практик сучасного танцю, стимулюють перебудову всіх систем організму та відновлення рівноваги життя людини: фізичної, психоемоційної, соціальної. Подальші дослідження дотичної тематики, аналіз і порівняння більш вичерпного переліку подібних ініціатив, які відбуваються за участю українських діячів сучасного танцю, дозволять краще прослідкувати їх загальнокультурний вплив і значущість у контексті, як розвитку танцю, так і танцювально-рухової терапії та терапії творчістю в Україні.