ЛЕЙТМОТИВНА СИСТЕМА «ОРЕСТЕЇ» ОЛЕКСАНДРА КОЗАРЕНКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2024-1-5

Ключові слова:

Олександр Козаренко, «Орестея», лейтмотивна система, декламаційні та інструментальні лейтмотиви, художня цілісність, композиційні функції.

Анотація

Мета статті – проаналізувати лейтмотивну систему мелодрами Олександра Козаренка «Орестея» як одного з найпоказовіших камерно-театральних творів композитора, визначити її композиційні функції. Методологія. Використано методи інтонаційного, жанрового, стильового та композиційного аналізу музичного тексту. Наукова новизна. Вперше в музикознавстві здійснено детальний інтонаційний, жанровий, стильовий та композиційний аналіз лейтмотивної системи одного з найпоказовіших камерно-театральних творів Олександра Козаренка – мелодрами «Орестея» (в другій редакції твору). У процесі аналізу лейтмотивної системи твору виділено, означено та охарактеризовано шість декламаційних лейтмотивів «Орестеї» (біди, вбивства, смерті, похорону, горгон, втечі) та чотири інструментальних (імпровізація, фанфари, lamento, танцемарш). Зазначено, що вказані лейтмотиви твору виступають одним з найважливіших засобів творення художньої цілісності спектаклю. Вказано на розгалуженість системи лейтмотивів «Орестеї», їхню змінюваність, варіативність, однак при цьому незникаючу емблематичну функцію впродовж цілого спектаклю, їхню виразність, добру впізнаваність та смислову значущість. Висновки. Огляд лейтмотивних зв’язків «Орестеї» демонструє композиційну складність твору, сповненого різного роду інтонаційно-тематичних вузлів, переплетень. Десять лейтмотивів «Орестеї» (шість декламаційних та чотири інструментальних) виступають не лише вагомим засобом образно-художньої характеристики та художньої цілісності «Орестеї», але й демонструють високий ступінь імпровізаційного мислення, притаманного цілому ряду висловлювань композитора – його музичним творам, виконавській манері, публічно-дискусійній практиці, а також – високий ступінь метафоричності музичного тексту «Орестеї». На рівні лейтмотивної системи твору роль метафор відведена передусім інструментальним лейтмотивам. Фанфари, lamento, танце- марш уособлюють світ Агамемнона і Клітемнестри, імпровізація ж виступає знаком не лише творчого методу, а й самого Автора «Орестеї».

Посилання

Коменда О. «Вічне коло ніде не замкнеться до краю»: нова редакція «Орестеї» Олександра Козаренка (до

-річчя з дня народження композитора). Музикознавчі студії Інституту мистецтв СНУ імені Лесі Українки та

НМАУ ім. П.Чайковського. 2013. Вип.12 С. 143–146.

Коменда О. Жанрова панорама та періодизація творчої діяльності Олександра Козаренка. Вісник Київського

національного університету культури і мистецтв. Серія: Музичне мистецтво. 2018. №2. С. 146–154.

Коменда О. Жанрово-інтонаційні джерела творчості Олександра Козаренка. Минуле і сучасне української

музичної культури крізь призму європейських класичних традицій. Харків : ХНАДУ. 2013. С. 13−15.

Коменда О. Жанрово-інтонаційні джерела тематизму (на прикладі творчости Олександра Козаренка).

Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. CCLXVII. Праці музикознавчої комісії. 2014. С. 252−283.

Коменда О. Жанрово-інтонаційні джерела тематизму Олександра Козаренка: інтонаційні відкриття композитора. Музикознавчі студії інституту мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2012. Вип. 10. С. 141−157.

Коменда О. Жанрово-інтонаційні джерела тематизму Олександра Козаренка: процес формування творчої індивідуальності. Музикознавчі студії інституту мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2012. Вип. 9. С. 201−231.

Коменда О. Концентрований і розосереджений види тематизму у камерній творчості Олександра Козаренка. Яровиця. 2013. №1. С. 8−13.

Коменда О. Музична мова і мовлення в концепції українського національного мово-стилю Олександра Козаренка. Яровиця. 2014. № 3. С. 133−139.

Коменда О. «“П’єро” подарував мені Київ, а “Дон-Жуана” вже Львів…»: ескіз творчого портрету Олександра Козаренка. Музикознавчі студії Інституту мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. 2014. Вип. 13. С. 13–39.

Коменда О. Олександр Козаренко. Місячний П’єро української музики. The Claquers. 2023. 31 жовт. URL: https://theclaquers.com/posts/12126#comment-120475

Коменда О. Олександр Козаренко: піаніст, композитор, музикознавець. Луцьк: Вежа-Друк, 2017. 252 с.

Коменда О. Універсальна творча особистість в українській музичній культурі: дис… д-ра мистецтвознав. 17.00.03, Київ, 2020. 519 с.

Коменда О. Універсальна творча особистість Олександра Козаренка. Музикознавчі студії Інституту мистецтв Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Вип. 14. 2014. С. 13–29.

Komenda O. Współczesny kompozytor ukraiński Ołeksander Kozarenko i jego twórczość sceniczna. Kamerton. 2013. №57. S. 252−259.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-26

Як цитувати

КОМЕНДА, О. (2024). ЛЕЙТМОТИВНА СИСТЕМА «ОРЕСТЕЇ» ОЛЕКСАНДРА КОЗАРЕНКА. Fine Art and Culture Studies, (1), 39–47. https://doi.org/10.32782/facs-2024-1-5

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО