ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ВОКАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФУНДАТОРІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ВОКАЛЬНОЇ ШКОЛИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2024-1-16

Ключові слова:

національна ідентичність, львівська вокальна школа, вокальні традиції, Соломія Крушельницька, Олександр Мишуга.

Анотація

У статті розглянуто формування львівської вокальної школи в контексті європейських вокальних шкіл та співочої культури України. Окреслені здобутки української вокальної традиції зосереджені впродовж кількох століть у професійній сфері церковно-хорового співу стають основоположними чинниками формування солістів у процесі становлення освітньо-виконавської моделі музичної культури України. Національна школа співу репрезентує особливості психологічного складу даного народу, його музики, поезії, мови і виконавських традицій. Також розглянуто вплив мистецького середовища м. Львова на формування творчих особистостей Олександра Мишуги і Соломії Крушельницької та подальшу їх концертно-виконавську і мистецьку діяльність, а також активну участь у національно-культурному відродженні України. Для досягнення мети проаналізовані методи педагогічного впливу О. Мишуги та С. Крушельницької на формування національної ідентичності молодих співаків. Представляючи Україну на світовій арені, Соломія Крушельницька у всіх концертах окрім європейської класичної музики виконує українські народні пісні. У педагогічній роботі використовує емпіричний метод, де стверджується, що всі знання ґрунтуються на досвіді. Також практикує присутність всіх студентів класу на уроці вокалу та навчання без концертмейстера, так як така співпраця студента і педагога формує у вокаліста мелодичний та вокальний слух, розкриває характер, зміст твору, художнє мислення та аналіз. Відомий оперний співак та педагог Олександр Мишуга як і Соломія Крушельницька вивчав основи італійської школи bel canto. Використовував емісію звуку як важливу характеристику голосу, пов’язаного з тембром і наголошував, що звук повинен бути рівним, чистим і об’ємним. Навчаючись у різних відомих педагогів та працюючи над голосом, він винайшов свій метод навчання співу, який пізніше описав його учень Михайло Микиша у праці «Практичні основи вокального мистецтва», де було все логічно обґрунтовано, зрозуміло як практично так і теоретично. Завдяки його системі голос звучить рівно на всій ділянці діапазону, єднаючись зі словом, тобто мовою як національною складовою, яку використовуємо в побутових чи фахових цілях впродовж свого життя. Отже, використання методів педагогічного впливу, виконавська діяльність фундаторів львівської вокальної школи та особливі дії (меценацтво) впливали на формування національної ідентичності молодого покоління. Саме О. Мишуга та С. Крушельницька були першими співаками, що відкрили світові Україну через українську народну пісню, показавши свій патріотизм та приналежність до української нації.

Посилання

Антонюк В. Становлення вокально-професійної освіти в Україні: проблема поліетнічності: Дослідницька праця. – К.: Українська ідея, 1999. – 28 с.

Антонюк В. Вокальна педагогіка (сольний спів): Підручник. - К.: ЗАТ «Віпол», 2007. – 174 с.

Бандрівська О. Науково-методичні праці, статті, рецензії / упоряд., ред., перекл., прим., комент. Роксоляна Мисько-Пасічник, передм. Люба Кияновської; вступ Мирослава Жишкович. Львів: Апріорі, 2002. 147 с. (Наукові збірки ЛДМА ім. М. Лисенка. Вип. 6).

Гнидь Б. Українська вокальна школа в контексті світового виконавського мистецтва. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ, 1999. Вип. 8. – С. 7–17.

Головащенко М. Олександр Мишуга – король тенорів. К.: Музична Україна, 2004. – 610 с.: іл.

Головащенко М. Соломія Крушельницька. Ч. 1: Спогади К.: Музична Україна, 1978. – 398 с.

Жишкович М. Освітньо-педагогічні аспекти розвитку вокального мистецтва Львова (друга половина XIX – перша половина XX століття): монографія. Львів: СПОЛОМ, 2012. 256 с.

Липовецький С. Король тенорів Олександр Мишуга., 2012. – Режим доступу: https://www.istpravda.com.ua/authors/4d51b934e8a42/ (дата звернення 21.12.2023)

Федотов Є. К. Г. Стеценко – педагог. – К.: Музична Україна, 1977. – 96 с.

Царук С. М. Роль Львівської вокальної школи у формуванні методичних принципів Олександра Мишуги / С. М. Царук // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти : Збірник наукових праць. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. – Вип. 18 (23). – С. 282–288.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-26

Як цитувати

ЯКИМЧУК, С. (2024). ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ВОКАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФУНДАТОРІВ ЛЬВІВСЬКОЇ ВОКАЛЬНОЇ ШКОЛИ. Fine Art and Culture Studies, (1), 130–136. https://doi.org/10.32782/facs-2024-1-16

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО