МЕДІАКУЛЬТУРА ЯК ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2024-1-19

Ключові слова:

культура, медіа, масова культура, медіапростір, медіатизація, цифрові комунікації, інформаційне суспільство.

Анотація

У статті порушено проблеми наукової рецепції такого феномена, як медіакультура, розглянуто поняття масової культури як культурної універсалії. Послідовно розвивається теза про медіатизацію масової культури в інформаційному просторі. Проаналізовано теоретичні дослідження в галузі масової культури, диференційовано поняття про «низьке» та «високе» в культурі; означено тенденції дифузії в умовах сьогодення. Розглянуто складність та суперечливість феномена медіакультура, розмиті визначення поняття, механізми кореляції його з іншими формами культури, що й спонукає шукати нові підходи і уточнювати вже існуючі, у прагненні виробити загальну дефініцію. Зазначено, що для сучасного етапу розвитку медіа характерне поєднання комунікаційних та інформаційних інтенцій: ЗМІ та засобів масової комунікації (нові медіа, блоги, соціальні мережі). Закцентовано увагу на позитивних аспектах розвитку масової культури. Окреслено необхідність подальшого вивчення понять масова культура і медіа в їхніх взаємозв'язках та взаємозалежності. Мета статті – проаналізувати поняття медіакультури як універсалію в сучасних виявах і феноменах. Методологія дослідження. Мета нашої розвідки зумовила застосування комплексу теоретичних і емпіричних методів. Зокрема, було залучено метод системного аналізу, структурно-функційний метод, порівняльно-історичний, синергетичний та семіотичний підходи. Наукова новизна полягає у комплексному культурологічному дослідженні медіакультури як феномена та взаємодії і взаємовпливу медіакультури й інформаційного суспільства; найважливішою її ознакою визначено транснаціонаціональний характер і взаємодію різних культур. Висновки із дослідження підсумовують основні теоретичні положення, зокрема: медіа завжди визначали домінуючі тенденції у суспільному сприйнятті соціально значущих проблем і слугували чинником конструювання реальності, формування установок щодо тих чи тих проблем, тому сьогодні можна з упевненістю сказати про стрімке зростання ролі медіа в суспільстві; медіакультура функціює як специфічний тип культури сучасного інформаційного суспільства й виконує посередницьку функцію між державою, органами державної влади та соціумом, у свідомості користувачів стає особливим інструментом структурування як індивідуальної, так і масової свідомості, які в умовах сучасних соціокультурних реалій регулюються з урахуванням принципів технічної раціональності; медіакультура та досвід, що формуються в контексті її просторово-смислового та ціннісно-концептуального поля, є системоутворюючими чинниками розвитку особистісної медіакультури, а також є базовою основою самовизначення особистості в інформаційному просторі, що глобалізується.

Посилання

Гіденс Е. Соціологія: пер. з англ. Київ: Основи. 1999. 726 с.

Григорова З.В. Нові медіа, соціальні мережі – ієрархія інформаційного простору. Технологія і техніка друкарства. 2017. № 3 (57). С. 93–100.

Зражевська Н. І. Розуміння медіа культури: комунікація, постмодерн, ідентичність, ідеологія, медіаконтроль. Монографія. Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2012. 408 с.

Кастельс М. Інформаційне суспільство та держава добробуту. Фінська модель. Київ: Генеза, 2006. 256 c.

Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. Київ: Критика, 2010. 656 с.

Культура цифрових медіа [Електронний ресурс]: навчальний посібник. О. І. Пушкар, Є. М. Грабовський. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2022. 164 с.

Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід : навчально-метод. посібник. О. Т. Баришполець, Л. А. Найдьонова, Г. В. Мироненко та ін.; за ред. : Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. Київ: Міленіум, 2009. 440 с.

Ороховська Л. А. Мас-медіа в культурі нового часу. Вісник національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія : зб. наук. праць. Київ: НАУ, 2012. № 1 (15). С. 123–127.

Сторі Дж. Теорія культури та масова культура. Харків: Акта. 2005. 400 с.

Фромм Е. Втеча від свободи. Перекл. з англ. Харків: «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. 288 с.

Ягодзінський С. М. Людський потенціал мережевих технологій. Вісник національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія : зб. наук. праць. Київ: НАУ, 2011. № 2 (14). С. 80–84.

Belair-Gagnon V. Citizen media and journalism. The International Encyclopedia of Digital Communication and Society. Edited by : Robin Mansell, Peng Hwa Ang. New York : Wiley Blackwell-ICA, 2015. Mode of access : http://hdl.handle.net/11299/182984.

Cope B. «Multiliteracies»: New Literacies, New Learning». Pedagogies: An International Journal. 2009. № 4. С. 164–195.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-26

Як цитувати

БАЙДА, І. (2024). МЕДІАКУЛЬТУРА ЯК ФЕНОМЕН ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА. Fine Art and Culture Studies, (1), 151–156. https://doi.org/10.32782/facs-2024-1-19

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ