ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-2-17Ключові слова:
мистецтво, техніка, цифрова культура, методологія, візуальний поворот, візуальні дослідження, антропологія медіа, культурна аналітика.Анотація
Сучасна наука все частіше оперує поняттями «цифрова культура», «людина цифрової культури», «цифрове мистецтво» в різноманітних контекстах, водночас залишається недостатньо розробленим концептуальний методологічний аспект дослідження трансформацій сучасного мистецтва під впливом новітніх медіатехнологій. Потребують переосмислення проблеми віртуалізації мистецтва, взаємодії митця і технічного знаряддя, а також нових можливостей і небезпек використання цифрових технологій у творчому процесі. Мета статті – концептуалізація теоретико-методологічних основ дослідження трансформацій сучасного мистецтва в контексті цифрової культури. Методологія дослідження ґрунтується на теоріях філософії техніки, антропології медіа і культурної аналітики, також були використані метод герменевтичної інтерпретації текстів та загальнонаукові методи аналізу, порівняння й синтезу. Наукова новизна. У статті визначено, систематизовано й проаналізовано теоретичні концепти, які в сукупності формують міждисциплінарну основу методологічної стратегії дослідження трансформацій мистецтва в цифрову епоху. У висновку зазначається, що методологічним підґрунтям теоретичного аналізу інтеграції мистецтва і цифрових технологій є міждисциплінарний синтез концептів культурології, філософії техніки, антропології медіа і культурної аналітики. Передусім, це медіакультурна антропологія М. Маклюена, концепт мистецтва в епоху технічного репродукування В. Беньяміна, теорія взаємодії мистецтва і техніки в філософії М. Гайдеггера, концепт зображального (іконічного) повороту, розроблений В.Дж.Т. Мітчелом і Г. Бьомом. На наш погляд, перспективним науковим підходом до дослідження цієї проблематики є інтердисциплінарний метод культурної аналітики, розроблений Л. Мановичем на основі синтезу методів цифрових гуманітарних наук (digital humanities), візуальних досліджень (visual studies) і аналізу великих даних (big data). Цей метод дозволяє вивчати, аналізувати і систематизувати значні масиви цифрових зображень і на цій основі – виявляти основні тенденції в розвитку медіамистецтва, аналізувати його специфіку в контексті цифрової культури.
Посилання
Балашова О.О. Net.art і парадокси сучасного мистецтва. Філософська думка. № 6. 2009. С. 79–91.
Беньямін В. Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваности. В. Беньямін. Вибране. Львів : Літопис, 2002. С. 53–97.
Головей В. Інтернет-середовище як соціокультурний простір комунікації і творчості. Cultural and artistic practices: world and Ukrainian context: Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. С. 98–99. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-322-4-5
Головей В. Ю., Ллоид-Маиер О. В. Медіа-мистецтво як феномен сучасної медіаультури. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2022. Випуск 41. С. 60–64. DOI: https://doi.org/ я10.35619/ucpmk. vi40.545
Кастельс М. Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Пер. з англ. К. : Ваклер, 2007. 304 с.
Маклюен М. Галактика Гутенберга. Становлення людини друкованої книги. Пер. з англ. К. : Лабораторія, 2024. 384 с.
Пушонкова, О. А. Візуальні дослідження постсучасності: проблема систематизації. Освітній дискурс : Гуманітарні науки : зб. наукових праць. 36 (8–9), 2021. С. 19–30. DOI: 10.33930/ed.2019.5007.36(8-9)-2
Стоян С. Медіа-теорія та медіа-технології у сучасних арт-проектах. Художня культура. Актуальні проблеми. Вип. 15. Ч. 1. 2019. С. 90–94. DOI: 10.31500/1992-5514.15(1).2019.169010
Baudrillard J. Fragments: Conversations with François L'Yvonnet. New York: Routledge, 2003. Edited by Chris Turner. URL: https://books.google.com.ua/books?id=6WXQT4h2hXcC&printsec=front_cover&redir_esc=y (дата звернення : 08.12.2023).
Bell D. An Introduction to Cybercultures. London : Routledge, 2001. 246 рр.
Boehm G. (1994). Die Wiederkehr der Bilder. Was istein Bild?München, 1994. S.11–38.
Grau O., Hoth J., Wandl-Vogt E. (eds.). Digital Art through the Looking Glass: New strategies for archiving, collecting and preserving in Digital Humanities. 2019. 316 рр. URL : http://archiv.ub.uni-heidelberg.de/artdok /6566/1/Grau_Hoth_Wandl_Vogt_Digital _ art_looking_glass_2019.pdf (дата звернення : 20.01.2024).
Groys, Boris. From Image to Image File—and Back: Art in the Age of Digitalization. Art Power. The MIT Press, Cambridge, Massachusetts – London, 2008. Р.83–92.
Heidegger, Martin. The Question Concerning Technology. The Question Concerning Technology and Other Essaus. Translated by William Lovitt. New York & London: Garland Publishing, 1977. 3–35 рр.
Paul, Chr. Digital Art (World of Art). London : Thames & Hudson, 2023. 360 pp.
McLuhan, M. Understanding Media: The Extensions of Man. London: Routledge, 2001. 392 рр.
Manovic, L. Cultural Analytics. The MIT Press, Cambridge, Massachusett, London, England. 2020. 330 pр. URL: https://drive.google.com/file/d/1NuSQcqg Zkj4sToU3EfeFmq1jPC36hU58/view (access : 17.02.2024)
Manovic, L. The Science of Culture? Social Computing, Digital Humanities and Cultural Analytics. The Datafied Society: Studying Culture through Data. Amsterdam University Press, 2017. 55–68 рр. URL: https://www.jstor.org/stable/j.ctt1v2xsqn.8?seq=1 (access : 08.12.2023).
Mitchell, W. J. T. Picture Theory: Essays on Verbal and Visual Representation. University of Chicago Press, 1994. 462 pр.
Mitchell W. J. T. What Do Pictures Want? The Lives and Loves of Images. Chicago : The University of Chicago Press, 2005. 380 p. URL: https://books.google.com.ua/books?id=xhPXV_dAPSwC&pg=PA28&hl=ru&source=gbs_toc_r&cad=1#v=onepage&q&f=false (access : 10.12.2023).
Shevchuk Yu. Conceptual strategies of researching media art as a form of modern cultural practice. Scientific Journal «ScienceRise». 2017. № 10 (39). С. 57–61. DOI: 10.15587/2313-8416.2017.111902
