МІТ ЯК АРХЕТИПІЗОВАНИЙ ТЕКСТ КУЛЬТУРИ ТА ЙОГО ПРОЄКЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ХОРОВІЙ МУЗИЦІ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-3-5Ключові слова:
міт, архетип, текст, культура, українська хорова музикаАнотація
У статті аналізується сутність одного з особливих феноменів, витворених колективною свідомістю, історичною ідіомою – міту (mithos) – як найдавнішої форми архетипізації культури, архетипізованого тексту, котрий трансформує архетипічні смисли у вигляді різноманітних сакральних образів і подій. Хорова музика, до якої звертаємося у даному контексті, є унікальним явищем української культури з огляду на особливо тісний звʼязок із національно-ментальною сферою. Сьогодні, в умовах російсько-української війни, максимально широкі верстви суспільства повинні бачити маркери архетипів національного мислення та відрізняти їх від маніпулятивно привнесених ворожих наративів. Оскільки хорова творчість є особливо розвиненою в українській національній традиції, то окреслення проєкцій на вказану мистецьку сферу є важливим для розуміння процесів розвитку національного міфу у ХХ – на початку ХХІ століть. Мета статті – осмислення сутності міту як архетипізованого тексту культури та окреслення проєкцій вказаних знань на сферу української хорової музики ХХ – початку ХХІ століть. Методологія дослідження взаємоповʼязана із вирішенням таких завдань: обґрунтувати поняття тексту як «соціального простору»; розглянути поняття архетипу у контексті феномену колективного мислення; пояснити сутність міту та мітичного мислення, а також здійснити проєкції цих знань на сферу культури; здійснити проєкцію трактування міту як архетипізованого тексту на сферу української хорової музики ХХ – початку ХХІ століть. Наукова новизна. У статті обґрунтовано розуміння феномену міту як архетипізованого тексту культури та показано його проєкції в українській хоровій музиці ХХ – початку ХХІ століть. Висновок. Міт – одна з найбільш давніх і важливих форм суспільного самовираження, в якому закодовано ті чи інші сюжети, і який набув сенсу архетипізованого тексту культури. Відповідно, мистецтво є простором для трансформаційних процесів, повʼязаних із життям як окремого міту, так і мітологічної системи у цілому, в якій одиницями мислення виступають архетипи колективного безсвідомого, відтворені специфічною мовою того чи іншого мистецтва. Українська хорова музика ХХ – початку ХХІ століть є прикладом звернення до мітологічного мислення на конкретно-мовному та узагальнено-концептуальному рівнях. Натомість у тому, які саме трансформації відбуваються у житті міту, відображеного у літературному, музичному, образотворчому, архітектурному чи іншого роду творах, вбачаємо перспективи подальших досліджень даної теми.
Посилання
Барт Р. Від твору до тексту / пер. Ю. Гудзь. Незалежний культурологічний часопис «Ї». 1990. Число 4. URL: http://www.ji.lviv.ua/n4texts/bart.htm (01.06.2024).
Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика. Київ : Юніверс, 2001. 288 с.
Драганчук В. Національна ментальність і рівні її відображення в музиці. Музикознавчі студії : наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. Львів, 2008. Вип. 18. С. 11−18.
Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя: Тотемна система в Австралії. Київ : Юніверс, 2002. 423 с.
Еліаде М. Пошуки. Історія та смисл в релігії років / Пер. з англ. А. М. Басаурі Зюзіної. Київ : Дух і Літера, 2019. 256 с.
Еліаде М. Священне і мирське. Міфи, сновидіння і містерії. Мефістофель і андрогін. Окультизм, ворожбитство та культурні уподобання / Пер. Г. Кьорян, В. Сахна. Київ: Основи, 2001. 592 с.
Еліаде М. Трактат з історії релігій / Пер. з фр. Олексія Панича. Київ : Дух і Літера, 2016. 520 с.
Кашаюк В., Мойсіюк В. Теорія Вчинку В. Роменця та українська хорова школа: психологія, політика, виховне значення. The 40th International scientific and practical conference «Priority Areas of Science Innovations During Martial Law». November 7–8, 2022. Р. 67‒70. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21459 (02.06.2024).
Кашаюк В. Феномен ментальності в експлікаціях сучасного українського музикознавства. Fine Art and Culture Studies. 2021. № 1. С. 50–58. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/20988/1/fenomen.pdf (15.06.2024).
Кемпбелл Дж. Герой із тисячею облич. Київ : Альтернативи, 1999. 392 с.
Курята Ю. Міф на перетині психологічних та філологічних наук. Проблеми загальної та педагогічної психології. 2010. Том ХІІ. Ч. 4. С. 225–232.
Леві-Строс К. Первісне мислення. Київ : Український центр духовної культури, 2000. 324 с.
Леві-Строс К. Структурна антропологія / Пер. з французької З. Борисюк. Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 1997. 387 с.
Леві-Стросс К. Міт та значення. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / Ред. М. Зубрицької. Львів: Літопис, 2001. С. 448–462.
Міти. Українська мала енциклопедія: 16 кн.: у 8 т. Є. Онацький. Буенос-Айрес, 1961. Т. 4, кн. VIII: Літери Ме – На. С. 1006–1007.
Потебня О. Міф і слово. Потебня О. Естетика і поетика слова. Київ : Мистецтво, 1985. С. 192–201.
Свідзинський А. Синерґетична концепція культури. Луцьк : Вежа, 2008. 696 с.
Шеллінг Ф. Вступ до міфології. Мислителі німецького Романтизму / Пер. К. Фешовець. Івано-Франківськ : Лілея НВ, 2003. С. 374–384.
Barthes R. L’aventure semiologique. Paris: Seuil, 1985. P. 300.
Barthes R. Mythologies. Paris: Seuil, 1957. 239 p. URL: https://monoskop.org/images/9/9b/Barthes_Roland_Mythologies_1957.pdf (08.06.2024).
Barthes R. The Semiotic Challenge / Richard Howard (trans.). New York: Hill and Wang, 1988. 293 p.
Cassirer E. The Philosophy of Symbolic Forms. Volume 3 (1st ed.). Taylor and Francis, 2020. 606 р. URL: https://www.perlego.com/book/1828711/the-philosophy-of-symbolic-forms-volume-3-phenomenology-of-cognition-pdf (12.06.2024).
Frazer J. The Golden Bough: A Study in Magic and Religion. 1922. URL: https://sacred-texts.com/pag/frazer/index.htm (14.06.2024).
Freud S. The Unconscious. Penguin, 2005. 220 p.
Jung C. The Archetypes and the Collective Unconscious. Collected Works of C. G. Jung. Princeton: Princeton University Press, 1959. V. 9. P. 1. 512 p.
Le Goff J. La civilisation de l’Occident médiéval. Paris: Arthaud, 1964. 693 p.
Le Goff J. La civilisation de l’Occident médiéval. Revue française de sociologie. 1965. № 6–4. Pp. 533–535. URL: https://www.persee.fr/doc/rfsoc_0035-2969_1965_num_6_4_6491 (09.06.2024).
Lévy-Bruhl L. La mentalité primitive. 4 éd. Paris: Félix Alcan, 1925. 537 p.
Lotman J. The structure of artistic text / Translated by Ronald Vroon. Michigan Slavic contributions. Ann Arbor, 1977. №7. 299 p. URL: https://monoskop.org/images/3/3e/Lotman_Jurij_The_Structure_of_the_Artistic_Text_1977.pdf (10.06.2024).
Mann T. The Uses of Tradition. 2 ed. / T. J. Reed. New York: Oxford Universiti Press, 1996. 468 p. URL: https://www.google.com.ua/books/edition/Thomas_Mann/5qCILzDRCxUC?hl=uk&gbpv=1&dq=inauthor:+Thomas+Mann&pg=PA254&printsec=frontcover (12.05.2024).