ТЕАТРАЛЬНА БІОГРАФІСТИКА ПЕРІОДУ РЕНЕСАНСНИХ ІДЕАЛІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2024-3-16

Ключові слова:

театральна біографістика, ренесанс, театр, персоніфікованість

Анотація

У статті порушено проблеми становлення та розвитку театральної біографістики. Проаналізовано розвиток театральної біографістики періоду Ренесансу на прикладі театрів Італії, Франції, Англії, Іспанії. Наведено характеристики біографістики у контексті театрального мистецтва. Мета статті – дослідження і узагальнення становлення та розвитку театральної біографістики періоду Ренесансу. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні комплексу теоретичних та емпіричних методів. Зокрема, було залучено метод ретроспективного аналізу, структурно-функційний метод, а також порівняльно-історичний, метод типології та ін. Важливим для дослідження є культурологічний підхід, у межах якого розвиток цивілізації людей розглядається у межах культурно-історичних епох. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному культурологічному дослідженні театральної біографістики періоду Ренесансу, у систематизації широкого фактичного матеріалу з історії італійського, французького, англійського та іспанського театрів окресленого періоду, що стосуються біографістики, творчості видатних драматургів, твори яких ґрунтуються на персоніфікованому підході. Висновки. Узагальнюючи ретроспективний аналіз процесу розвитку та становлення театральної біографістики періоду Ренесансу, можемо зазначити, що саме на цьому етапі закінчується чітко виражена персоніфікація у театральних постановках. Театр Відродження усе більше орієнтується на образ Людини з різними її характерними особливостями, вадами, талантами тощо. Епоха Богів та Святих, що була характерна для попередніх культурно-історичних етапів – античності і середньовіччя – відходить у минуле, а гуманістичні ідеали усе більше формують середовище людей, у якому кожен – це особистість, індивідуум. Безумовно, цей підхід є однією із ланок еволюції суспільства і заслуговує на увагу та урахування у дослідженні. Проте маємо констатувати той факт, що театральне мистецтво з позиції театральної біографістики у подальшому своєму онтогенезі на противагу попереднім етапам на деякий час буде переживати певний помірний розвиток.

Посилання

Алексієвець Л. М., Алексієвець М. М., Шама О. І. Історія світової культури: від Бароко до сучасності. Тернопіль, 2008. 656 с.

Бугайов О. Проблематика та поетика шекспірівських комедій. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2002. Вип. 4. С. 122–129.

Владимирова Н. Історія театру Західної Європи та США. Київ : КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого, 2024. 204 с.

Волхонович Ю. «Мандрівка по Шекспіру та власних околицях». Український театр. 1998. № 4. С. 7–11.

Клековкін О. THEATRICA: Лексикон / Ін-т проблем сучас. мистецтва НАМ України. Київ : Фенікс, 2012. 800 с.

Клековкін О. Театр: форми і реформи. Мистецтвознавство України. 2008. Вип. 9. С. 108–119.

Мольєр. Комедії / пер. з франц. М. Рильського, В. Самійленка, І. Стешенко ; Передмова В. Пащенка. Київ : Дніпро, 1981. 501 с.

П’ятницька-Позднякова І. С., Кравченко М. А. Історія європейського театру: Від античності до Нового часу. Миколаїв : Іліон, 2014. 373 с.

Сопівник Г. С. Вічна таїна любові: шекспірівські Ромео і Джульєтта. Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. 2016. № 10. С. 31–33.

Трохимчук О. В. Трагедія В. Шекспіра «Гамлет» в психоаналітичній інтерпретації З. Фройда. Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2021. Vol. IX (45). Is. 253. Р. 59–61.

Шекспір В. Трагедії / пер. з англ. ; Передмова і примітки Н. М. Торкут. Харків : Фоліо, 2004. 462 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-03

Як цитувати

ЦИСЕЛЬСЬКА, О. (2024). ТЕАТРАЛЬНА БІОГРАФІСТИКА ПЕРІОДУ РЕНЕСАНСНИХ ІДЕАЛІВ. Fine Art and Culture Studies, (3), 118–124. https://doi.org/10.32782/facs-2024-3-16

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО