КЕРАМІЧНА СКУЛЬПТУРА: ВІД УЖИТКОВОСТІ ДО ХУДОЖНЬОЇ ОБРАЗНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2024-3-27

Ключові слова:

керамічна скульптура, гончарство, ремесло, мистецтво, технології

Анотація

Мета статті – відслідкувати основні етапи трансформації форм та характеристик керамічної скульптури від гончарства до сучасного мистецтва. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному поєднанні наукових підходів з мистецтвознавства, культурології, історії. Також застосовано загальнонаукові методи синтезу, аналізу, порівняння, узагальнення тощо. Наукова новизна полягає у виокремленні основних чинників і етапів трансформації керамічної скульптури від гончарства до різновиду сучасного мистецтва. Висновки. Глина, як матеріал, і кераміка, як техніка її загартування шляхом випалу, – це форма виробництва, така ж давня, як і історія людства. Однак кераміку почали сприймати як мистецтво лише в ХХ столітті. До того керамічне мистецтво, хоча й існувало поряд з іншими мистецтвами, зокрема такими як скульптура та живопис, на відміну від них, зосереджувалося на раціонально-потребових функціональних особливостях. Тому кераміку згадували лише як гончарство, ремесло та промислове виробництво. І лише коли креативні ідеї та концепції епохи модернізму та постмодернізму ХХ століття взяли верх над матеріалами та ручним виробництвом, які раніше зосереджувалися на таких особливостях, як майстерність і функціональність виробів, мистецтво керамічної скульптури вийшло на новий рівень позиціонування та стало невід’ємною частиною культурної спадщини, що розвивалася впродовж історії, і надалі представлятиме творчість і свободу вираження митців. При цьому завдяки зручностям, створеним технологіями, мистецький досвід і творців, і глядачів постійно покращуватиметься. Зв’язок між керамічним мистецтвом і технологіями продовжує зростати, особливо завдяки нещодавнім досягненням у технології 3D-друку, яка надає художникам більшу творчу свободу та дозволяє створювати складніші форми та деталі в керамічних скульптурах.

Посилання

Гуржій І., Коршунов Д. Сучасна монументальна керамічна скульптура в рекреаційному середовищі. Естетика і етика педагогічної дії. 2022. Вип. 26. С. 130–136.

Зіненко Т. Художня мова сучасної української кераміки. Мистецтвознавство України. 2021. № 21. С. 23–28.

Кулик Ю. Художня кераміка як вид декоративно-прикладного мистецтва: історичний аспект. Молодий вчений. 2018. № 9 (61). С. 350–352.

Національний симпозіум монументальної кераміки «Гіганти незалежної України»: Альбом-каталог. Опішне: Українське Народознавство, 2021. 144 с.

Anadolu Medeniyetleri Müzesi. Ankara: Dönmez Offset Müze Eserleri Turistik Yayınları, 1997. 256 р.

Bozdemir O. The History and Future of Ceramic Sculpture: From Ancient Clay Figures to Modern 3D Printing. Gaziantep University Journal of Social Sciences. 2024. № 23(2). Р. 420–436.

Erman Onur D. Türk Seramik Sanatının Gelişimi: Toprağın Ateşle Dansı. Çevrimiçi Tematik Türkoloji Dergisi. 2012. № 4 (1). Р. 18–33.

Gui R. The Artistic Features an Expression Language of Contemporary Ceramic Sculpture Art. International Conference on Humanities, Cultures, Arts and Design. ICHCAD, 2019. Р. 100–105.

Havasi E. B. Discussions on Identity in Ceramics and Ceramics in Contemporary Art. International Journal of Scientific and Technological Research. 2020. Vol 6. № 10. Р. 114–125.

Morito Y. A Holistic Approach to Ceramic Sculpture: Its History, Theory, and Materiality. Cambridge Scholars Publishing, 2022. 225 р.

Suàrez A. La influència de Joan Miró en la ceràmica contemporània espanyola. Universitat de Barcelona. Departament de Pintura, 2003. 241 р.

Zhu J., Weiyu Liu. Art Design of Ceramic Sculpture Based on 3D Printing Technology and Electrochemistry. Journal of Chemistry. 2022. № 4. Р. 1–9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-03

Як цитувати

ПЛОХА, О. (2024). КЕРАМІЧНА СКУЛЬПТУРА: ВІД УЖИТКОВОСТІ ДО ХУДОЖНЬОЇ ОБРАЗНОСТІ. Fine Art and Culture Studies, (3), 200–205. https://doi.org/10.32782/facs-2024-3-27

Номер

Розділ

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО, ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, РЕСТАВРАЦІЯ