КОМПОЗИТОРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯНИ ШЛЯБАНСЬКОЇ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО ПЕРФОРМАТИВНОГО МИСТЕЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-4-3Ключові слова:
творчість Яни Шлябанської, сучасна українська музика, саунд-арт, перформативне мистецтво, музично-театральні вистави, молодша генерація композиторів.Анотація
Стаття присвячена дослідженню композиторської діяльності Яни Шлябанської – представниці молодшої генерації українських композиторів. Осмислення творчості мисткині відбувається у контексті сучасного українського перформативного мистецтва. Метою роботи є осмислення художніх стратегій композиторки у контексті сучасних соціокультурних процесів в Україні. Методологія дослідження включає комплекс методів історичного музикознавства, що включає методи компаративістики, музикознавчого аналізу, міждисциплінарний метод та метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна роботи полягає у першому комплексному аналіз впливу творчості Яни Шлябанської на перформативне мистецтво України, уведення до наукового обігу факти життєтворчості композиторки. Висновки. Проведене дослідження продемонструвало, що композиторська діяльність Яни Шлябанської займає потужне місце у полі українського перформативного мистецтва. Творчі стратегії композиторки, які включають інтеграційний підхід до симбіозу музики/звуку з різними видами мистецтва (танець, кіно, інсталяції тощо), новаторське використання звуку, інтертекстуальні полілоги, що включають звукові переосмислення світової музичної спадщини – сприяють появі інноваційних форм авторського мистецького вираження. Обґрунтовано, що створені мисткинею унікальні художні практики стають віддзеркаленням не лише особистих естетичних та філософських ідеалів, але й демонструють актуальні соціокультурні тенденції сучасного українського музично-театрального мистецтва. Означено сфери діяльності композиторки та її творчі колаборації із представниками українського театрального простору. Продемонстровано, що Яна Шлябанська як представниця композиторів молодшого покоління активно репрезентує київську композиторську школу на міжнародній культурній сцені, стаючи тим самим амбасадоркою української музичної культури в світі.
Посилання
Бойко О. Танцювальні перформанси в сучасній Україні. Молодий вчений. 2017. № 10 (50) жовтень. С. 242–245.
Зінченко В. Сучасний український балет: соціокультурні та художні компоненти. Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2018. Випуск 28. С. 201–206.
Кравченко А. Герменевтика ансамблевого виконавства в семіологічному дискурсі постмодернізму. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип 28, том 5. С. 121–126
Маншилін О. Становлення та розвиток сучасного танцю в Україні. Танцювальні студії. 2018. № 1. С. 37–47.
Сіренко Є. Оперний триб’ют Лесі Українці. URL : https://theclaquers.com/posts/6304 (дата звернення 11.2024).
Тукова І. Звукопошукова тенденція у композиторській практиці другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2019. Вип. 3. С. 56–69.
Berehova, O. Instrumental Theater in Ukrainian Women Composers’ Creativity: The Communication Aspect. Lietuvos muzikologija, t. 24, 2023. P. 33–57
Chibalashvili, A., Kharchenko, P., Bezuhla, R., Savchuk, I., & Sydorenko, V. (2022). Interactive Sound Installation as an Implementation of Contemporary Communication Models. Postmodern Openings, 13(2), 239–253.
Tukova, I. The Development of Western European Trends in the Kyiv Composition School (2010–2017). Lietuvos muzikologija, 19, 2018. P. 52–61.
Zinchenko, V Typologia współczesnego baletu ukraińskiego – aspekt muzykologiczny. Edukacja Muzyczna, 2021. (16), S. 121–147.