ТЕОРІЯ ІНТЕРМЕДІАЛЬНОСТІ В СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-4-19Ключові слова:
інтермедіальність, інтертекстуальність, медіа, культурологічні дослідження, цифровізація, мультимодальні культурні простори.Анотація
Мета статті – виявити сутність поняття «інтермедіальність» та проаналізувати використання означеної дефініції в сучасних закордонних наукових дослідженнях. Методологія. Застосовано аналітичний, системний та типологічний метод для вивчення феномену «інтермедіальність» та його осмислення як унікального явища цифрового суспільства; метод термінологічного аналізу, інтерпретації та операціоналізації понять, для розуміння та осмислення змісту поняття «інтермедіальність»; метод узагальнення. Наукова новизна. Розглянуто та узагальнено представлені у наукових працях сучасних закордонних дослідників визначення поняття «інтермедіальність», виявлено сутнісні ознаки, типологію та проблематику інтермедіальності відповідно до напряму наукових досліджень; констатовано на доцільності використання теорії інтермедіальності для дослідження художніх продуктів та практик, представлених в сучасній видовищній культурі України. Висновки. Інтермедіальність - явище із глобальним впливом і здатністю створювати нові форми художніх і критичних інновацій, що може знайти способи їх розповсюдження, об’єднати культурні спільноти і використовуватися як засіб для інноваційних культурних практик. Екстраполяція представлених у сучасному науковому вимірі дефініцій поняття «інтермедіальність» на проблематику видовищної культури перших десятиліть ХХІ ст. дозволяє розглядати його як специфічний тип структурних взаємозв’язків у продуктах і практиках видовищної культури, що заснований на взаємодії лексики різних видів мистецтва в системі єдиного художньо-естетичного цілого; наявністю в культурному продукті або практиці таких образних структур, що містять інформацію про різні види мистецтва. Теорія інтермедіальності, що з культурологічних позицій розглядає різноманітні аспекти взаємодії мистецтв, проблеми художнього тексту в тексті, взаємодію різних лексичних систем та ін., відкриває значні перспективи для дослідження художніх продуктів та практик, представлених в сучасній видовищній культурі України.
Посилання
Лупак Н. М. Культурсеміотичний, медіатехнологічний, комунікативний підходи у дослідженні поняття «інтермедіальність». Science Review. 2019. 6(23). C. 21–27.
Маленко О. Інтермедіальність як естетизація художнього дискурсу: митець – мистецтво – читач. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство). 2014. Вип. 5. С. 42–50.
Попова О. В. Інтермедіальні студії у сучасному літературознавстві. Проблеми семантики слова, речення та тексту. 2017. № 38. С. 163–167.
Савчук Г. О. «Інтермедіальність» як категорія літературознавства й медіології). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2019. Вип. 81. С. 15–18.
Фесенко Є. В. Інт ермедіальні аспекти в літературі : матеріали Всеукраїнської інтернет-конференції 26 жовтня 2017 р. URL : https://nimfilmdpu.mozello.com/vseukranska-nternet-konferencja/porvnjalne-lteraturoznavstvo/params/post/1336728/ (дата звернення : 13.06.2024).
Чаюн І. Інтермедіальність як принцип побудови художнього тексту (теоретичний аспект. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 64. Т. 2. С. 253–257.
Appardurai A. Disjuncture and Difference in the Global Cultural Economy. Public Culture. 1990. Issue 2 (2). рр. 1–24.
Besson R. Prolégomènes pour une défnition de l’intermédialité à l’époque contemporaine. HAL. 2014. рр. 2–20. URL: https://shs.hal.science/hal-01012325/ (дата звернення : 19.06.2024).
Hess-Lüttich E. W. B. Kohti holististen tekstien narratologiaa. Hypertekstin tekstuaalinen Teoria. Іn S. Inkinen and M. Ylä-Kotola (eds) Mediatieteen kysymyksiä 3. Kirjoituksia mediakulttuurista. 1999. pp. 679–718.
Hansen-Löve A. A. Intermedialität und Intertextualität: Probleme der Korrelation von Wort- und Bildkunst. Dialog der Texte. Wiener Slawistischer Almanach. 1983. Issue 11. рр. 291–360.
Jensen K. B. Media Convergence. The three degrees of network, mass, and interpersonal communication. London & New York: Routledge, 2010. 226 р.
Lehtonen M. Media: One or Many? In : Juha Herkman, Taisto Hujanen, Paavo Oinonen (eds.). Intermediality and media change. Tampere University Press, 2012. рр. 31–44.
Müller J. E. Intermedialität: Formen moderner kultureller Kommunikation. Münster, 1996. 335 р.
Muller J. E.. Intermediality and Media Historiography in the Digital Era. Acta univ. sapientiae, film and media studies. 2010. Vol. 2. рр. 15–38.
Wolf W. The Musicalization of Fiction: A Study in the Theory and History of Intermediality. Amsterdam, 1999. 284 р.