ФОРТЕПІАННА СПАДЩИНА ЙОГАННЕСА РУКГАБЕРА В КОНТЕКСТІ РАННЬОРОМАНТИЧНОГО САЛОННОГО СТИЛЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-5-17Ключові слова:
Йоганнес Рукгабер, салонна музика, виконавські традиції, «блискучий стиль», інструментальна мініатюраАнотація
Мета статті – розкрити значення фортепіанної музики Йоганнеса Рукгабера в контексті ранньоромантичного салонного стилю. Методологія дослідження полягає у використанні аналітичного, історико-культурологічного та індуктивного методів. Наукова новизна полягає в систематичному осмисленні діяльності Й.Рукгабера в проекції на фортепіанне мистецтво композитора. Висновки. Творча діяльність австрійського композитора та піаніста Йоганнеса Рукгабера – займає вагоме місце в історії фортепіанного мистецтва Галичини початку ХІХ століття. У статті аналізується фортепіанна спадщина композитора в межах ранньоромантичної епохи, з урахуванням усіх провідних піаністичних тенденцій даної доби. Було встановлено, що його творам притаманні характерні риси стилю brilliant, котрий вважався провідним для фортепіанної музики і виконавства першої половини ХІХ століття. Своє відображення він знаходить навіть в жанрах інструментальної мініатюри Й.Рукгабера, таких як вальс, мазурка, полонез та інші. Саме вони стали яскравими зразками салонної музики, яка була необхідною частиною музичного побуту Галичини та виконувала функцію важливого соціального явища, будучи тим освітнім інструментом, що формував культурну ідентичність досліджуваного періоду. Таким чином, діяльність Рукгабера не лише інтегрує стильові особливості даної епохи, але й відображає загальноєвропейські тенденції розвитку фортепіанної музики. Це робить його спадщину важливою для розуміння функціонування фортепіанного мистецтва тієї доби, а також підкреслює історичну роль тих митців, які, хоч і залишаються в тіні більш відомих постатей, проте зуміли збагатити дидактичний та концертний репертуар, а також сприяли збагаченню культурної атмосфери та розвитку місцевих музичних традицій.
Посилання
Дітчук О.Р. Роль віденської фортепіанної школи у формуванні піаністичного мистецтва України (Галичина та українська діаспора п.п. ХХ століття): дис… канд. наук. Львів, 2009. 21 с.
Запорізька обласна бібліотека для юнацтва: К. Ліпінський: до 230-річчя від дня народження польського скрипаля, композитора, педагога. 2020р. URL:https://younglibzp.com.ua/karol-jozef-lipinskij-do-230-richchya-viddnya-narodzhennya-polskogo-skripalya-kompozitora-pedagoga/ (дата звернення 10.10.2024).
Жмуркевич З. Фортепіанні ансамблі Жана Рукгабера в контексті особливостей історико-культурного соціуму доби бідермаєра в Галичині ХІХ ст. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. 2015. Вип. 34. С. 263.
Кашкадамова Н.Б. Історія фортепіанного мистецтва ХІХ ст. Тернопіль, 2006. С.: 11, 21, 251, 254.
Мазепа Т. Л. Соціокультурний феномен європейських музичних товариств ХІХ – початку ХХ століття на прикладі Галицького Музичного Товариства: монографія. Львів, 2017. С.: 177, 334.
Щербакова О., Щербаков Ю. Блискучий стиль у жанрі фортепіанного ансамблю: виконавська практика та композиторська творчість. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. Вип. 53 № 2. С. 130
Czerny Carl. Vollständige theoretisch-practische Pianoforte-Schule. Wien: Tobias Haslinger,1839. С. 117.
Hummel.J.N. Ausführliche theoretisch-practische Anweisung zum Piano-Forte-Spiel, vom ersten Elementar-Unterricht an bis zur vollkommensten Ausbildung. – Wien: bei Tobias Haslinger. 1828. С. 492.
Michalik E. Jan Ruckgaber – zapomniany kompozytor. Warszawa, 2016. С. 9.
Walker Alan. Franz Liszt: The virtuoso Years, 1811–1847. Cornell University Press,1983. С. 58.