СИНТЕЗ ЖАНРІВ У СТВОРЕННІ ЦІЛІСНОГО ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ «КОЗАК МАМАЙ»

Автор(и)

  • Стелла МУНТЯН Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського https://orcid.org/0000-0001-6252-9936

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2024-5-21

Ключові слова:

народна картина, художній образ, жанри образотворчого мистецтва, символіка, сюжетна композиція

Анотація

У статті показані жанри, які відображають сутність образу козака Мамая, доповнюють його сенсами та змістовністю, роблять зображення етнічно-фольклорним та монументально-виразним. Розглянуті складові композиції «Козак Мамай» і їх символічне значення. Показано, як важливо при створенні будь-якого образу підбирати такі елементи, які працюють на його розкриття та зчитуються глядачами не тільки свідомо, але й підсвідомо. Художні образи об’єднують символічні знаки, які належать людству загалом і зустрічаються в усіх жанрах та видах мистецтва. Мета статті полягає в розкритті синтезу жанрів образотворчого мистецтва в створенні цілісного художнього образу «Козак Мамай». Методологія. Використано іконографічний та іконологічний аналіз художнього твору. Наукова новизна. Було проведено аналіз методики створення художнього образу в сюжетній композиції, вивчено історичний аспект обраної теми. Висновки. Образ козака Мамая в народній творчості відображає важливі аспекти української ідентичності, віри в справедливість і свободу, а також відданості своїм ідеалам та боротьби за них. Різні художники по-своєму висвітлювали цей образ, але спільні риси були в кожній роботі: це людина, яка сидить під деревом біля кургану, позаду спис, який устромлений у землю, до списа прив’язаний бойовий кінь. Біля дерева знаходиться зброя: шабля, сагайдак зі стрілами, сумка з пергаментом і шапка, яка натякає на шляхетне походження козака. Біля ніг стоїть натюрморт, де є глечик, келих, паляниця – всі ці предмети мають символічне значення. У глечику знаходиться напій безсмертя, келих уособлює повноту буття, хліб – багатство землі. Дерево, біля якого сидить козак Мамай, – це дуб, який символізує Світове Дерево, або міць роду. Бандура в руках козака – це символ культури, високого інтелекту. Через музику козак спілкується з Богом. Спис, до якого прив’язаний коник «символ волі», являє собою вісь Всесвіту.

Посилання

Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. Київ : Дніпро, 1991. 333 с.

Гуртовий Г. Волинь – край козацький. Луцьк : Надстир’я, 2009. 385 с.

Журавльов Д. Усі гетьмани України. Харків : Фоліо, 2012. 507 с.

Лис С. Походження образу козака Мамая в українській міфології та народному мистецтві. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї. Матеріали Четвертої Всеукраїнської науково-етнографічної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича, м. Луцьк, 16–17 квітня 2013 р. Луцьк, 2013. С. 259–262. URL: https://volyn-kray-mus.at.ua/publ/pokhodzhennja_obrazu_kozaka_mamaja_v_ukrajinskij_mifologiji_ta_narodnomu_mistectvi/1-1-0-183 (дата звернення: 12.10.2024).

Найден О. С. Українська народна картина. Фольклорний та етнографічний аспекти походження і функцій образів. Автореферат дис. д-ра мистецтвознавства: 17.00.01. Київ, 1997. 54 с.

Пономаренко Б. Візитна картка самобутності. Українська культура. 2009. № 2(989). С. 48.

Попельницька О. 100 великих міфів України. Київ : Арій, 2009. 400 с.

Сахарук І., Сахарук В., Бушак С. Козак Мамай. Київ : Родовід, 2008. 304 с.

Чорна М. Символіка української народної картини «Козак Мамай». Apтанія. 2002. С. 20–29. URL: https://www.vocnt.org.ua/statti/kozak_mamay (дата звернення: 12.10.2024).

Шилов Ю. О. Джерела витоків української етнокультури ХІХ тис. до н.е. – ІІ тис. н.е. Kиїв : Арарта, 2002. 271 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-24

Як цитувати

МУНТЯН, С. (2024). СИНТЕЗ ЖАНРІВ У СТВОРЕННІ ЦІЛІСНОГО ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ «КОЗАК МАМАЙ». Fine Art and Culture Studies, (5), 162–167. https://doi.org/10.32782/facs-2024-5-21

Номер

Розділ

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО, ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, РЕСТАВРАЦІЯ