VR ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОМОЦІЇ МУЗЕЮ: НОВІ МЕТОДИ ВЗАЄМОДІЇ З АУДИТОРІЄЮ

Анотація

Метою статті є провести аналіз ролі сучасних цифрових технологій, зокрема віртуальної реальності в промоції музею. Використані методи дослідження, зокрема контент-аналіз дозволив систематизувати наявні дані, виявити основні тенденції та ключові принципи використання цифрових технологій в промоції музею. Компаративний метод дослідження дає можливість здійснити аналіз реалізованих проектів використання віртуальної реальності в музеях. Наукова новизна полягає в апелюванні до актуальних проектів остінніх років. Наведено аналіз діяльності музеїв в період стрімкого розвитку цифрових технологій. Розглянуто основні виклики які постали перед музеями в 2020-х роках. Війна в Україні, втрата численних пам’яток історико-культурної спадщини, а також ізоляція під час епідемії Covod-19 змусили музеї переглянути свої стратегії комунікації з аудиторією, залучити нові промоційні технології. Значна частина музеїв розпочала використовувати в своїй практиці новітні цифрові технології, і технології віртуальної реальності (VR) стали новим перспективним напрямком для відновлення та посилення взаємодії з відвідувачами, промоції окремих виставкових проектів чи творів мистецтва, поширення інформації про військові злочини на теренах України. Висновки. Використання VR технологій сприяє підвищенню конкурентоспроможності музеїв, зацікавленості до їх діяльності та колекцій, а також значного розширення цільової аудиторії. Таким чином використання новітніх цифрових технологій є одним із дієвих методів промоції музею. Сьогодні в Україні активно впроваджуються цифрові технології, зокрема віртуальна реальність для збереження та промоції історико-культурної спадщини, популяризації мистецьких колекцій. В умовах війни щоденно знищуються обєкти які визначають українську ідентичність, і становлять наше культурне надбання, а віртуальна реальність дає можливість збільшити цільову аудиторію, поширювати інформацію та знання. Сучасна музейна справа також зазнає важливих змін, і музей майбутнього сьогодні є певною мірою деконструйованою формою свого нинішнього себе, адже є біль креативним, адаптивним, готовим до змін. В статті проаналізовано світовий досвід використання віртуальної реальності в музеях в ХХІ ст. а також наведено приклади реалізації подібних проектів в Україні, проаналізовано їх значення для розвитку української музейної справи.