АРХЕТИПОВІ ОБРАЗИ У ЖАНРІ МЮЗИКЛУ: КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА І ТРАНСФОРМАЦІЯ У ДЗЕРКАЛІ ЧАСУ

Анотація

Мета роботи – аналіз архетипових образів та притаманної їм культурної спадщини у жанрі мюзиклу, а також трансформацій даних образів у контексті соціокультурних змін та вимог глядача. Дослідження спрямоване на виявлення взаємозв’язку ключових юнгіаньских архетипів та персонажів мюзиклу, які впливають на структуру та драматургію сценічних творів, а також трансформації архетипів-персонажів у зв’язку з еволюцією жанру мюзикла в історичній та сучасній перспективі. Акцентовано увагу на ролі мюзиклу як багатошарового мистецького явища, що поєднує в собі традиції міфу, класичної літератури та поп-культури. Методологія дослідження базується на інтердисциплінарному підході, що поєднує елементи психології, культурології та музикознавства. У статті використано загальний аналіз класичних і сучасних мюзиклів, зокрема творів, які базуються на міфологічних і літературних сюжетах, що дозволяє простежити збереження і модифікацію архетипів Героя, Антагоніста, Батька, Тіні, Мудреця та інших. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні процесу адаптації архетипових структур у жанрі мюзиклу з урахуванням впливу соціокультурних змін. У статті виявлені еволюційні шляхи архетипових образів, що пов’язано з запитами аудиторії, технологічного прогресу та тенденцій глобалізації. Уперше досліджено трансформацію архетипів у контексті музичних засобів виразності та сценічної естетики жанру м’юзикла. У висновках наголошується, що архетипові образи виступають стрижнем драматургії жанру мюзиклу, забезпечуючи йому цілісність та багатогранність. Водночас їхня адаптація до сучасних умов демонструє здатність жанру інтегрувати нові соціальні виклики й актуалізувати глибинні культурні пласти. Мюзикл можна вважати важливим інструментом діалогу між минулим і сучасністю, який збагачує культурний ландшафт і сприяє глибшому розумінню архетипів як основи природи людини та мотивації ії вчинків.