ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІННОСТІ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА НА АРТ-РИНКУ ТА НАСЛІДКИ ВІДСУТНОСТІ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Анотація

Метою роботи є дослідження ролі мистецтвознавчої експертизи у встановленні цінності предметів мистецтва на сучасному арт-ринку. У статті розглянуто наслідки відсутності мистецтвознавчої експертизи, вплив ринкового середовища на експертну думку, а також проблема недостатньої інтеграції практики знавецтва із сучасними методами технологічного аналізу. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення, а також на порівняльному, структурно-функціональному та соціологічному методах, які дозволяють розглядати мистецтвознавчу експертизу як соціальне явище у її взаємодії із соціокультурним та економічним середовищем. У роботі застосовано соціологічні напрацювання П. Бурдьє та положення соціального конструкціонізму П. Бергера і Т. Лукмана. Наукова новизна роботи полягає у підході до мистецтвознавчої експертизи як до соціального інституту, який відіграє значну роль у формуванні уявлення про цінність творів мистецтва. Проблеми мистецтвознавчої експертизи та її взаємодію з ринковим середовищем вперше розглянуто із точки зору соціології знання. Висновки. Методи мистецтвознавчої експертизи виступають провідним інструментом, який формує знання про предмети мистецтва та створює у суспільній свідомості уявлення про ступінь їхньої цінності. На сучасному арт-ринку, зокрема у секторі вторинного перепродажу предметів мистецтва, досі спостерігається неналежна увага до комплексного дослідження творів сумнівного походження, а також використання думки окремих експертів для створення завищеної цінності подібних предметів. Наслідком можуть стати вагомі фінансові та репутаційні втрати як для учасників арт-ринку, так і окремих експертів, які схильні покладатися винятково на інтуїцію та авторитет, не приділяючи належної уваги застосуванню методів технологічного аналізу у випадках, які цього потребують.