ВОКАЛЬНІ АНСАМБЛІ У ТВОРЧІЙ ПРАКТИЦІ ЄВРОПИ ТА КИТАЮ: ТРАДИЦІЇ, ТРАНСФОРМАЦІЇ, СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ

Автор(и)

Ключові слова:

вокальні ансамблі, опера, камерний спів, хорові колективи, Європа, Китай, поліфонія, гетерофонія, жанрові трансформації, цифрові технології у вокальному мистецтві, компаративний аналіз, експериментальний вокал.

Анотація

Метою даного дослідження є комплексний аналіз жанрово-стильових особливостей вокальних ансамблів Європи та Китаю, їхнього історичного розвитку, основних трансформаційних процесів та сучасних тенденцій. Дослідження спрямоване на виявлення специфічних рис ансамблевого вокального мистецтва двох культурних просторів, а також на визначення впливу глобалізаційних процесів на їхню еволюцію. Для досягнення поставленої мети застосовано компаративний метод, що дозволяє простежити подібності й відмінності у вокальних традиціях Європи та Китаю, а також аналітичний метод для детального вивчення стилістичних характеристик ансамблевого співу різних періодів. Наукова новизна роботи полягає у визначенні унікальних особливостей європейського та китайського вокального ансамблевого мистецтва, аналізі процесів їхньої трансформації під впливом глобалізації, а також у розгляді сучасних тенденцій розвитку ансамблевого співу в контексті міжкультурного діалогу. Виявлено, що європейські вокальні ансамблі розвивалися переважно на основі поліфонічних принципів, що передбачають багатоголосся з рівноправними голосами. У свою чергу, китайські ансамблі сформувалися під впливом гетерофонії, де одна мелодична лінія виконується з варіативними відтінками, залежно від виконавської традиції. У ХХ–ХХІ століттях спостерігається тенденція до синтезу національних вокальних традицій із сучасними техніками виконання. Європейські ансамблі активно використовують новітні вокальні методики, зокрема експериментальний вокал, електроакустичні ефекти та імпровізаційні прийоми. У Китаї, поряд із традиційними формами ансамблевого співу, зростає популярність західних вокальних технік, що інтегруються в сучасну китайську музику, створюючи унікальні поєднання стилів. Результати дослідження підтверджують, що сучасне вокальне ансамблеве мистецтво Європи та Китаю зазнає суттєвих змін під впливом цифрових технологій, експериментальних форм вокалу та активного міжкультурного обміну. Взаємодія двох музичних традицій сприяє розширенню жанрового спектру ансамблевого виконання, а також інтеграції вокального мистецтва у глобальний музичний контекст. Важливу роль у цьому процесі відіграють міжнародні фестивалі, конкурси та спільні творчі проєкти, що сприяють популяризації ансамблевого співу на світовій сцені.

Посилання

Бойко А. М. Розвиток китайського естрадно-вокального мистецтва в 1970–1990-х рр.: культурно-історичні та жанрово-стильові особливості. Культура України. Cерія: Мистецтвознавство, 2018, 59. С. 90–100.

Ван Ін. Концертно-педагогічна діяльність українських співаків у Китаї ХХ–початку ХХІ століття в контексті міжнаціональних зв’язків : дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / ЛНМА ім. М.В. Лисенка. Львів, 2017. 190.

Лі Мін. Оперне мистецтво Китаю та Європи в контексті взаємовідображень: автореф. дис. канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Харків, 2019. 19.

Лін Чжу. Інтерпретація європейської музики китайськими співаками: німецька пісенна лірика у виконанні Дільбер Юнус. Українська культура: минуле: сучасне, шляхи розвитку (напрям: мистецтвознавство), 2020, 36. С. 68–75.

Сяосі Лю. Музика китайських композиторів для дуетів традиційних інструментів з фортепіано: жанрово-стильові та виконавські аспекти : дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Національна музична академія України імені П. І. Чайковського. Київ, 2023. 218 с.

Устименко-Косоріч О. А., Стахевич О. Г., Єрьоменко А. Ю. Європейське сценічно‐вокальне мистецтво та фортепіанне виконавство ХХ–початку ХХІ століття: стильовий аспект. 2022. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2022, № 4 (118). С. 239–248.

Цзен Тао. Образ Китаю в європейському музичному мистецтві: жанрово-стильові аспекти : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Львівська Національна музична академія імені М. В. Лисенка, Львів, 2016. 250 с.

Чжу Сиси. Еволюція китайської інструментальновиконавської школи ХХ – початку ХХІ століття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2024. № 1. С. 387–392.

Юй Сінья. Китайські національні вокальні традиції у контексті європейської вокальної школи : дис. на здоб. наук. ступеня канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Одеська національна музична академія, Одеса: 2024. 206 с.

Chun Allen; Rossiter Ned; Shoesmith Brian. Refashioning pop music in Asia. Routledge, 2004.

Edwards Peter. György Ligeti’s Le Grand macabre: postmodernism, musico-dramatic form and the grotesque. Routledge, 2016.

Jones S. Folk music of China: living instrumental traditions. Clarendon Press, 1995.

Mackerras C. Peking Opera before the twentieth century. Comparative Drama, 1994, 28.1.19-42.

Nettl B. The study of ethnomusicology: Thirty-one issues and concepts. University of Illinois Press, 2005.

Taruskin, R. The Oxford History of Western Music. Oxford University Press. 2005.

Witzleben J. L. Silk and Bamboo Music in Shanghai: The Jiangnan Sizhu Instrumental Ensemble Tradition. Kent State University Press. 1995.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-24

Як цитувати

Цзянь, В. (2025). ВОКАЛЬНІ АНСАМБЛІ У ТВОРЧІЙ ПРАКТИЦІ ЄВРОПИ ТА КИТАЮ: ТРАДИЦІЇ, ТРАНСФОРМАЦІЇ, СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ. Fine Art and Culture Studies, (1), 8–13. вилучено із http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/art/article/view/2259

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО