ВТІЛЕННЯ ПОЕЗІЇ «ОЙ ЧОГО ТИ ПОЧОРНІЛО» Т. ШЕВЧЕНКА У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ
Ключові слова:
поезія, хорова творчість, композиторська інтерпретація, музично-виразні засоби.Анотація
Популярність вірша Тараса Шевченка «Ой, чого ти почорніло» зумовлена надзвичайною актуальністю головної ідеї – заклику до боротьби за свободу українського народу, що залишається ключовим питанням впродовж всієї історії України. Перше музичне втілення даного вірша є наспівом самого Кобзаря. У контексті сучасних подій аналіз композиторських інтерпретацій поезії «Ой чого ти почорніло» стає надзвичайно важливим, що обумовлює актуальність даного дослідження. Вірш отримав численні втілення в українській хоровій музиці, які демонструють різні художні підходи до осмислення його змісту. Мета статті – проаналізувати особливості музичного втілення поезії Т. Шевченка «Ой, чого ти почорніло» у хоровій творчості українських композиторів, виявити спільні та відмінні риси композиторських підходів до трактування поетичного тексту. Матеріалом дослідження стали хорові твори С. Воробкевича, Л. Ревуцького, Р. Демшичина, О. Литвинова, М. Стефанишина, В. Камінського, В. Антонюка. Методологія дослідження включає історичний, жанрово-стильовий та компаративний аналізи. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві здійснено комплексний огляд музичних трактувань поезії «Ой, чого ти почорніло» Т. Шевченка. Висновки. Творчі підходи до втілення художнього образу поезії об’єднують традиції та новаторство, демонструючи потужний потенціал української композиторської школи. Виявлено низку закономірностей у трактуванні шевченківських рядків: використання повного оригінального тексту вірша, без скорочень чи значних видозмін; опора на народно- пісенні інтонації, використання світлих мажорних акордів у заключних розділах творів. Докорінно різні підходи митці демонструють у виборі виконавського складу; музичних форм; гармонічному оформленні, зверненні до різних образно-емоційних сфер (від драматичних до молитовних).
Посилання
Бентя Ю. В. Музична Шевченкіана в особових фондах українських композиторів (з архівних зібрань ЦДАМЛМ України). Архіви України. 2014. Вип. 3. С. 5–28. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ay_2014_3_2
Берегова О. Шевченкіана в українській композиторській творчості ХХ століття. Культурологічна думка. 2014. Вип. 7. С. 9–13. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kultdum_2014_7_4
Бондар С. Музична шевченкіана у творчості сучасних харківських композиторів. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2015. Вип. 42. С. 279-288. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2015_42_27
Васюта О. До питання узагальнення музичної Шевченкіани Чернігівщини. Мистецтвознавство України. 2008. Вип. 9. С. 70–75. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mysu_2008_9_9
Карась Г. В. Хорова Шевченкіана композиторів української діаспори. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2014. Вип. 20(1). С. 158–164. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uk_msshr_2014_20(1)__31
Косопуд Б. Камерно-вокальна шевченкіана у творчості львівських композиторів. Молодь і ринок. 2014. Вип. 2. С. 119–124. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mir_2014_2_24
Косопуд Б. Поезія Тараса Шевченка у камерно-вокальній творчості композиторів Галичини. Українська музика: науковий часопис ЛНМА імені М. В. Лисенка. 2017. Вип. 3. С. 110–117. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuzyka_2017_3_15
Костюк Н. Поезія Тараса Шевченка в українській музиці: імена і жанри. Студії мистецтвознавчі. 2008. Вип. 2(22). С. 101–110.
Людкевич С. Вокальна музика на тексти поезій «Кобзаря». Львів: Дивосвіт, 1999. Т. 1. 165 с.
Флейчук Х. Хорова Шевченкіана кінця ХХ – початку ХХІ століть: соціокультурний та диригентсько-інтерпретаційний аспекти (на матеріалі хорових творів М. Скорика, В. Камінського): дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 Музичне мистецтво. Львів: Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка, 2011. 177 с.
Antonyuk V. G., Kumanovska O. L., Sheyko A. O. «Eight poems by Taras Shevchenko for mixed choir a cappella» by Valeriy Antonyuk. Publishing House «Baltija Publishing». 2024. DOI: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-391-0-1