СОНАТИ ДОМЕНІКО СКАРЛАТТІ В СУЧАСНОМУ ГІТАРНОМУ РЕПЕРТУАРІ

Анотація

Мета роботи. В статті досліджуються особливості інтерпретації сонат Доменіко Скарлатті в сучасному гітарному виконавстві. Аналізується вплив клавесинної специфіки оригінальних творів на їх адаптацію для класичної гітари, а також підходи різних виконавців до транскрипції та виконання цих сонат. Методологія. У дослідженні використано комплексний підхід, що включає історико-аналітичний, порівняльний та виконавський аналіз. Історичний метод дозволив виявити розвиток інтерпретації сонат Скарлатті від бароко до сучасності. Порівняльний аналіз використовується для розгляду різних транскрипцій, що виконувалися такими гітаристами, як Андрес Сеговія, Джон Вільямс та Мануель Барруеко. Виконавський аналіз охоплює технічні та художні аспекти виконання сонат на гітарі. Наукова новизна. Дослідження розкриває нові аспекти адаптації сонат Скарлатті для класичної гітари, акцентуючи увагу на виконавських складнощах та інтерпретаційних можливостях. Аналізується історично поінформований підхід, що сприяє автентичному відтворенню барокових стилістичних особливостей. Висновки. Сонати Доменіко Скарлатті є важливою частиною репертуару сучасних гітаристів, оскільки вони поєднують ритмічну моторику, складну орнаментику та танцювальний характер. Виконання цих творів на гітарі потребує глибокого розуміння стилістичних принципів бароко та адаптації виконавських прийомів відповідно до особливостей інструмента. Одним із ключових завдань при адаптації сонат Скарлатті для гітари є збереження автентичного фразування та артикуляції, водночас забезпечуючи зручність виконання. Орнаменти, такі як трелі та морденти, потребують адаптації з урахуванням технічних можливостей інструмента. Так само, окремі швидкі пасажі або щільні акордові структури можуть вимагати спрощення, щоб зберегти яскравість і динамічність звучання оригінального твору. Баланс між автентичністю та інструментальною виразністю визначає сучасні підходи до інтерпретації сонат Доменіко Скарлатті.