ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ МЕТАМОРФОЗИ ФОРТЕПІАННОГО КОНЦЕРТУ В ТВОРЧОСТІ К. СЕН-САНСА

Анотація

Статтю присвячено аналітичним узагальненням щодо жанрово-стильової специфіки фортепіанного концерту в інструментальній спадщині К. Сен-Санса. Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційної унікальності фортепіанних концертних циклів К. Сен- Санса в контексті жанрово-стильових та духовних шукань французької культури середини та другої половини XIX століття. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики, а також на жанрово-стильовий, міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Наукова новизна визначена її аналітичним ракурсом, що враховує як жанрово-стильову еволюцію фортепіанного концерту у творчості К. Сен-Санса, так і її співвіднесеність з духовно-естетичними настановами композитора.Висновки. П'ять фортепіанних концертів К. Сен-Санса, з одного боку, повною мірою відображають базові стильові установки його піанізму, з іншого – репрезентують еволюцію творчого мислення композитора в даній жанровій сфері, що охопила майже всю другу половину XIX століття (з 1858 по 1896) та виявилася органічно вписаною в контекст французького фортепіанного інструменталізму зазначеного періоду та його неокласичних шукань. Аналізовані концерти К. Сен-Санса, з одного боку, виявляють найважливішу складову творчої особистості композитора, сконцентровану на «класичному типі мислення» (О. Бурель), що апелює до досконалих композиційних форм вираження, співвідносних і з творчістю віденських класиків, і з жанрово-стильовими настановами творчості барокових авторів, і з відродженням французької клавірної традиції рококо. З іншого боку, концертна спадщина К. Сен-Санса визначається тяжінням до романтичного поемного мислення (Ф. Ліст) та показових для нього структурних трансформацій концертного жанру. Зазначена стильова інтегративність творчості композитора виявляється співвідносною й з типовим для французької культури еклектизмом, що передбачає інтертекстуальність музичного мистецтва ХХ століття.